Ідея фільму

Я кожен день їжджу на роботу і навчання на метро. В принципі ця ідея в мене з’явилася давно але остаточно придумав я її сьогодні.
Отже це така собі ідея фантастичного фільму.
2006 рік, кінець жовтня. Люди їдуть в метро на роботу/навчання, до коханої дівчини і т.п.
Хтось читає газету, хтось грається на мобілці, хтось слухає плеєр, … хтось просто кімарить.
І тут трапляється непередбачуване – на станції метро Святошин потяг в’їжджає в тунель в 2006 році а на Нивках виїжджає в 1986.
Нажаль далі детально я розписувати не можу, бо я тоді тільки народився, але думаю загальну ідею ви зрозумієте.
На пероні стоять люди, одягнені в одежу 20-ти річної давності. І тут приїжджає потяг, де сидять дивні люди, одягнені в дивну одежу, у вухах незрозумілі предмети, в руках якісь штуки і т.п. і т.д. Але в принципі думки і дії людей з 86 року прогнозовані і не цікаві.
А от уявіть себе на місці людей з 2006 року.
Вони знову (або навіть вперше) опинилися в СРСР. Без документів (ну або з паспортом України), з думкою що скоро це все має зникнути (але чекати цього ще довгих 5 років).
Ними зацікавилося КДБ (документи України, плеєри, мобілки, газети і т.п. – дуже схоже на шпигунів США).
Далі фільм перетворюється на психологічний трилер, в якому розкриваються характери різних людей в дуже непростій ситуації (допити, тортури і т.п.)

А все закінчується щасливо – показуються тіж самі кадри як потяг рушає зі станції Святошин в 2006 році і прибуває на станцію Нивки теж в 2006 році а все це людям просто приснилося.