Я летів до Сан Дієго через Амстердам та Сан Франциско.
Літак до Амстердама був о 6:45 ранку. Тому о 00:00 ми виїхали в аеропорт.
Приблизно о першій ми вже були в Борисполі і десь до п’ятої чекали на реєстрацію в залі очікування.
В аеропорту було більш-менш нормально, але під ранок стало прохолодніше….
Напроти, на 3х креслах, спав турок (чи араб)
Коли хтось намагався його посунути він прокидався і починав лаятись незрозумілою мовою)))
Потім оголосили реєстрацію наш рейс і ми пішли.
Всі процедури пройшли без проблем (хоча від знайомих ми наслухались історій про проблеми з митницею)
Світало, було прохолодно і дуже волого…
Нарешті ми сіли в літак.
Хоча рейс був KLF, але літак був від МАУ.
Це був мій 2й політ, але оскільки 1й раз був в 5 років, то все було як вперше.
Коли злітали було досить дивне відчуття перевантаження, під час посадки – вільного падіння.
Сидів я біля вікна але воно виходило на крило літака(((
Пролітаючи над Києвом, бачив багато знайомих місць, навіть свій будинок (досвід користування Google Earth не пропав даром)))
В Амстердамі йшов дощ, було трохи прохолодно.
Але до літака приставили рукав і ми потрапили по ньому до вокзалу.
Аеропорт в Амстердамі дуже великий, а нам треба було з однієї частини в іншу…
Десь за 30 хв, використовуючи попутні ескалатори, ми дістались до потрібного гейту.
Літак на Сан Франциско був здоровенний, 2х поверховий, тому реєструвалось на нього десь 400 чоловік. Але все пройшло напрочуд швидко – хв за 40, хоча я думав буде години дві.
Мене ще якогось чорта обшукували, скоріше за все рамка спрацювала на заклепки в джинсах та дужки на кросівках.
І от ми сіли в літак.
Він мав 2 поверхи, а в ширину розміщувались 9 крісел і 2 проходи (в попередньому літаку було 6 крісел і 1 прохід)
Я знову опинився біля вікна але мені знову не пощастило – моє вікно було навпроти крила, причому воно було в 2 рази більше….
Фоток я звісно наробив, але на більшості є те кляте крило.
До Сан Франциска летіли 10 годин, через Ісландію, Гренландію та Канаду.
За бортом було -68 (по Цельсію)
Двічі годували, 2й раз я собі пива взяв.
Виявляється голандське Heineken дуже схоже на Чернігівське світле але звісно краще))
Може у них якесь нефільтроване (темне) є, буде мені заміна Білої Ночі))
Околиці Сан Франциско я доволі добре вивчив (в Google Earth) тому одразу пізнав Bay Area коли ми підлетіли.
Аеропорт в Сан Франциско менший за Амстердамський, але не на багато.
Виконавши всі формальності, пов’язані з візами, ми забрали свій багаж, який здали ще в Києві і з того часу не бачили.
Митники просвітили наші речі і чомусь завернули одну сумку на перевірку.
Офіцер довго розглядав печиво “До чаю” але сказав все нормально і відпустив)))
До Сан Дієго літак о 20й тому ми сіли біля віконець реєстрації і чекали.
Картка Білайну роумінг-партнера не знайшла, хоча Cingular та T-Mobile показуються в списку мереж.
А TravelSim зачепилася за Cingular, шкода на ній не можна писати смс і лазити в інеті))
В аеропорту дуже багато монголоїдних людей (простіше кажучи китайців), як серед персоналу так і серед пасажирів.
Здається, що ми в Пекіні а не в Сан Франциско, правда всі вони говорять англійською.
Я був дуже заморений, хотілося спати, але попереду був ще один політ…
Нарешті ми сіли на літак до Сан Дієго.
Самого польоту я не пам’ятаю – після зльоту заснув а розбудили мене лише перед посадкою.
В аеропорту ми забрали багаж, нас зустріли родичі і ми поїхали до них додому.
Ось так закінчилась моя поїздка, яка тривала майже добу.