Nikon D7000

Два з половиною місяці тому я купив Nikon D7000 на заміну D40.
Одразу після купівлі було важко розповідати про враження тому я вирішив відкласти написання цього допису на декілька місяців.

На жаль, в мене не було змоги порівняти D40 та D7000 пліч-о-пліч — D40 я залишив в Україні а D7000 купив вже в штатах. D7000 на 250 грам важчий за D40 та трохи більший за габаритами, але це не зменшує його зручності. Збільшення ваги робить його стабільнішим під час зйомки а корпус з магнієвого сплаву — міцнішим (сподіваюсь ця «фіча» йому не знадобиться).

Одне з найголовніших покращень D7000 в порівнянні з D40 (для мене) це наявність додаткового екрану з усіма параметрами зйомки та можливість міняти ці параметри не включаючи великий екран (в D40 додаткового екрану немає). І проблема навіть не в тому, що великий екран швидше саджає батарею (до речі, я вже купив ще одну батарею до D7000 про запас) — просто таким чином керувати параметрами швидше та зручніше.

Диск режимів має значно менше варіантів (відсутні режими «портрет», «пейзаж», «спорт» і т.п.) але цими спеціальними режимами я користувався дуже рідко. Вони не зникли безслідно — їх тепер можна налаштувати через меню на великому екрані (і їх там в 2 рази більше, ніж на D40). Також є режими U1 та U2 (цікаво, скільки грошей заплатив гурт U2 за рекламу на фотоапаратах Nikon? 🙂 які можна налаштувати за бажанням і швидко перемикатися між ними.

Під диском режимів є перемикач швидкості зйомки — один кадр, «швидка» серія (5 кадрів за секунду), «повільна» серія (1-5 кадрів за секунду, швидкість задається в меню), «тихий» режим (шпигунам має полегшити роботу :), зйомка пультом та зйомка з попереднім підняттям дзеркала (щоб мінімізувати тремтіння камери). В D40 це все можна налаштувати лише на великому екрані з меню (також там немає «повільної» серії, «тихого» режиму і т.п.)

D7000 має можливість знімати відео та LiveView (це коли при фотографуванні потрібно дивитися не у видошукач а на екран).
Зйомка відео в мене поки не пішла, а режим LiveView під яскравим каліфорнійським сонцем не дуже зручний 🙂
До речі, видошукач D7000 показує 100% кадру (D40 — 95%).

Ще однією перевагою D7000 над D40 є те, що він має двигунець для автофокусу об’єктивів AF (D40 може робити автофокус лише з об’єктивами AF-S), які коштують дешевше (для прикладу, 50mm f/1.4D AF коштує лише $300 🙂
Але в мене поки немає планів купувати об’єктиви AF.

З новим фотоапаратом я почав знімати в RAW та використовувати Lightroom для обробки фотографій. Picasa нікуди не поділась але тепер я там лише переглядаю фотографії та завантажую їх на Picasa Web для моєї галереї. З недоліків такого підходу — фотографії в RAW займають значно більше місця, ніж в JPG, але це стимулює знімати менше кадрів та економити місце на картці пам’яті та вінчестерах (хоча вінчестера зараз дуже дешеві та об’ємні 🙂
До речі, D7000 має слоти для 2х карток SD, в планах є купівля картки на 32Гб але поки вона мені не потрібна.

Значних недоліків D7000 (як на мене) не має.
Поворотний екран (як в D5100) звісно був би зручним доповненням до можливості знімати відео, але це не дуже критично.
Відео на D7000 можна знімати в 720p @ 30fps або 1080p @ 24fps (D5100 вже вміє 1080p @ 30fps) але це теж не велика проблема для фотоапарата.
Єдине, що я не можу зрозуміти, кому в Nikon заважав режим mass-storage при підключенні до комп’ютера? D40 може працювати як звичайна флешка, для D7000 потрібен додатковий софт (Picasa, Lightroom, Image Capture і т.п.). Добре, що можна дістати флешку з камери та скористатися карт-рідером в ноутбуці.
Сподіваюсь це з часом виправлять в новій прошивці.

В цілому я задоволений оновленням камери, сподіваюсь вона мені послужить значно більше (та головне ефективніше) за D40.

Додано пізніше: Ще одна цікава фіча D7000 — автоматична зйомка фотографій з інтервалом (для прикладу 100 фотографій з інтервалом 1 хвилина), таким чином можна зібрати time-lapse відео. На D40 я це робив приєднавши фотоапарат до комп’ютера.