Перше враження про Google Pixel 2 XL

Google Pixel 2 XL це лише мій пʼятий мобільний телефон після Sony Ericsson J300, Qtek S110, T-Mobile G1 та Nexus 4:

Страшно навіть уявити, якого розміру буде мій наступний телефон. Сподіваюсь, що такий самий як Pixel 2 XL тільки екран буде займати 99.5% лицьової поверхні телефону. Чи може краще одразу безпровідний модуль в голову?

Я дуже завчасно приготувався до нового телефону: змінив microSIM на nanoSIM ще два роки тому. Тоді я вже почав думати про новий телефон а у мого оператора був розпродаж сімок. В комплекті був перехідних з яким нова сімка стала в старий телефон (тимчасово, на 2 роки).

Добре памʼятаючи про епопею з Nexus 4 5 років тому (видалка в клавіатурі і т.п.) я знайшов та встановив плагін для автоматичного оновлення сторінки (щоб помітити публікацію нових телефонів в магазині та одразу замовити). Це спрацювало на відмінно — десь за 1-2 хвилини після оновлення магазину я вже створив замовлення. Прогрес, який досягнув Google Store за 5 років, помітний неозброєним оком.

Телефон відправили як і обіцяли 17-го жовтня і доставили наступного дня (обіцяли 18-19). Також протягом місяця має прийти код на замовлення безкоштовного Google Home Mini. Поки не знаю, чи воно мені потрібне — я не прихильник голосових інтерфейсів. Але час покаже, чи воно у мене приживеться.

Телефон завантажився досить швидко, переносити дані із старого телефону я не хотів (там немає нічого цінного) тому почав з чистого телефону. Стандартний лаунчер мені не дуже до вподоби тому майже одразу поставив Nova Launcher (я з ним вже років 5). Результат — праворуч.

Перше враження — який же він великий та важкий (в порівнянні з Nexus 4). Особливо в «кожусі» Caseology Vault, який додає трохи обʼєму але має непогано захищати. Але після години з новим телефоном це враження майже зникає і старий телефон починає виглядати крихітним (те саме у мене було з T-Mobile G1 минулого разу).

Коли береш телефон в руку то палець легко знаходить сенсор відбитка пальця і телефон розблоковується приблизно за півсекунди. Поки мені ця можливість не дуже подобається (я б хотів і далі набирати пін-код), але схоже немає можливості розблоковувати відбитком окремі програми без розблокування відбитком усього телефону. При налаштуванні відбитків показується повідомлення, що їх використання знижує захищеність телефону (що досить логічно 🙂 ).

Екран дуже великий та яскравий. Так, під кутом баланс білого зміщуються в бік синього, але це не завдає особливого дискомфорту. Такої відрази, як про це пише The Verge, у мене немає. Можливо їм не пощастило із конкретним екземпляром. З іншого боку Ґуґл вже каже, що в майбутньому вони щось пофіксять чи зроблять додаткові налаштування для екрану, тому схоже якась проблема все ж існує. Памʼятаю спочатку у якогось з iPhone теж було щось подібне (лише в бік жовтого) і проблему якось вирішили. Така вона доля першопроходців 🙂

Окремо треба сказати про пропорції екрану. Вони в цього телефону 18:9 (тобто 2:1) і це помітно відрізняється від звичних 16:9. Це дозволяє зручно тримати 6 дюймовий телефон в руці але це також означає, що програми запускаються досить витягнутими по вертикалі (незвично але проблем не викликає). Ще одна перевага — зручніше запускати 2 програми одночасно бо кожній дістається по квадратному вікну.

Безпровідні технології трохи просунулися за 5 років і нарешті у мене є LTE, Wi-Fi дзвінки та 802.11ac. Я поки не можу сказати, що це суттєво вплинуло на зручність користування телефоном (HSPA+ та 802.11n теж достатньо швидкі) але нові можливості зайвими не бувають. На роутері я нарешті зміг вимкнути 802.11b/g для 2.4GHz (доводилося тримати для старого HTC One) та увімкнув 802.11ac для 5GHz.

Новий телефон має 64Гб внутрішнього сховища (система одразу займає приблизно 10Гб). В порівнянні з 16Гб на старому телефоні це значне покращення. З іншого боку я там нічого великого не зберігаю тому особливих проблем у мене і раніше не було. На жаль, не можна поставити microSD картку (це «фіча» Nexus/Pixel). Те саме стосується і батареї — її не зміниш (і цього разу я навряд буду пробувати).

Загальновідомо, що 3.5мм аудіо-розʼєми зникають як роса на сонці (Епл, що ти наробила???). Його не було і в T-Mobile G1, де це викликало проблеми: тоді я активно користувався наушниками а перехідник ламався ледь не раз на рік. Але зараз це мене особливо не турбує — я вже майже не використовую наушники, до колонки вдома та в машині приєднуюсь за допомогою Bluetooth. Перехідник є в комплекті, але я сумніваюсь, що часто буду ним користуватися. Є ідея примотати перехідник прямо до наушників, але вони вже настільки затягані що напевне довго не проживуть.

Замість microUSB тепер використовується новий розʼєм — USB-C. Телефон підтримує швидку зарядку (ледь не за півгодини) але потрібно мати сумісну зарядку (USB Power Delivery) та якісний кабель. Зарядка від розетки йшла в комплекті а от із зовнішньою батареєю та машиною треба щось думати (поки замовив USB-C to A кабелі, далі буде видно). Підʼєднувати кабель будь-яким боком досить зручно. У мене колись вже був такий microUSB кабель але він довго не протягнув.

Про камеру важко одразу сказати щось розумне — кілька пробних фото вийшли досить непоганими. Але я порівнюю її з Nexus 4 тому вона без сумніву буде набагато краща. Чи вже дотягнула вона до рівня дзеркалки — побачимо. Ґуґл розробив якийсь новий чіп для обробки знятих фото, але здається вони ще тільки планують його активувати з оновленнями. Вид з вікна офісу:

Загалом телефон мені подобається, але остаточна думка складеться напевне через пару тижнів. Зрозуміло одне — в кишені джинсів він точно не загубиться 🙂

P.S. Мені доступний і Pixel 2 (меншого розміру) для тестування. Він відчувається як мій старий Nexus 4 але має майже всі ті самі можливості, що і Pixel 2 XL. Цікаво буде погратися з ним за кілька тижнів (коли мозок остаточно переключиться з меншого на більший екран).