Знімав з 15 секундною витримкою, встановивши фотоапарат на огорожі набережної

Зараз це фотографії, що мені найбільше подобається (із зроблених мною)

P.S. Далі йдуть ці фотки:

Галерея: Цифроманія (28 жовтня 2006)

Зверніть увагу на герб і рік випуску.

І хто такий Фернандо Торрес.
Як на заміну біг Рауль…
Про 0:4 не говорим,
Говорим про 4:0.

Назад прокрутимо касету,
Бо в цьому є важлива роль.
Згадаєм, що сказав Пакетта,
Що Україна – повний ноль.

І що вони нас розкатають,
Що пару нам “сухих” заб’ють,
Що в них верблюди краще грають,
І значно менше воду п’ють.

Можливо, він напився нафти,
І не надав ваги словам,
Та “за базар” відповідати
Прийшлось арабським пацанам!

Славетний Гамбург, класний вечір.
На градуснику – двадцять три.
Легенький дощ упав на плечі,
І всі умови є для гри.

Як сон страшний – іспанське горе -
Розсіявся і відлетів.
І грає жовто-синє море
Найкращих в світі глядачів.

Шановні друзі, ми – родина,
Соборних світлих земляків,
І “Ще не вмерла Україна”
Співали всі – й Донецьк, і Львів.

Співав травмований Єзерський:
“Ми козаки – доведемо!”
Не знав слова один Свідерський,
Йому ми текст передамо.

І от свисток, овацій злива,
І починається футбол.
Щоб ти нам завжди був щасливий,
Шановний класний Грехем Полл!

Арбітр перший був ніякий,
І я ловив один момент.
Всі кажуть, що судив Буссака,
Але судив як Педерсен!

А тут засновниця футболу –
Забави справжніх мужиків.
Ми дякуємо Грему Поллу
За те, що зайве не свистів!

Та вже на третій славно свиснув
І зразу показав на центр,
Бо Русол мяч туди протиснув,
Де у араба євро-цент.

І вся країна застогнала,
Забулася від всіх турбот.
Політики, якби ви знали,
Що так об’єднує народ!

Минули перші півгодини,
Забувся вже казковий старт,
Атакували, не забили,
І вже подумалось: не фарт!

Вже скільки в воротарській зоні,
Усім захисникам назло,
Літав і пролітав Воронін,
О-о-отак літав, та не везло!

Та в другім матчі, слава Богу,
Шановний метр Олег Блохін
Реброва випустив Серьогу,
Цей все вирішує один.

Хоч з тридцять метрів! Не губився,
В дев’ятку мячика поклав.
Тоді за голову схопився:
“Оце я так не кисло дав!”

Араби дружно хитрували,
Валилися немов мішки,
Й за симуляцію збирали
Гарненькі жовтенькі картки.

Знов розвалилась оборона.
Під дальню штангу мяч летів.
І вкотре пробивав Ворона,
І вкотре знову не забив!

Та землю гриз, літав, старався,
Газон в підкатах виривав,
На сто відсотків викладався
І всіх до бою закликав!

Та тут підкралася перерва,
Народ пішов на пивопой,
І всі подумали: “Як Шева?
Що відчуває наш герой?”

Чи залишилось щось в героя,
Бо ми такий народ хоч плач:
З героя робимо ізгоя
Лиш за один провальний матч!

Та знову свиснув Полл щосили,
Калініченко пас віддав,
І виросли у Шеви крила,
Як головою пробивав!

Мабрук сльозами умивався,
Бо гол – маленьке диво з див,
І Шева знов на трон піднявся,
І весь народ його простив.

Ще потім цар Андрій Шевченко,
По-царськи щедрий молодець,
Вернув боржок Калініченку.
4:0. І це кінець!

Скакав Воронін із Ребровим,
Чигринський із Тимощуком,
Блохін обнявся з Кузнєцовим,
І, мабуть, Кучма з Кравчуком.

А ще Мілевський із Яценком,
Весь персонал на ноги встав,
Всміхнувся Федоров гарненько,
Він теж сюди ноги доклав.

Народ підтримував Шевченка,
Радів за наших цілий світ,
І хто такий Калініченко,
Цікавився “Реал” Мадрид.

І Воробей, і Бєлік – в свято!
Щасливо посміхався Шуст,
Ващук, Назаренко і П’ятов.
Слова вітаннь злітали з вуст.

Щось танцювали Баль і Альтман,
Шелаєв, Гусін і Ротань.
Шовковський йшов немов отаман,
І стільки радості й братань.

Динамівці – Несмачний, Гусєв,
Свідерський – славний “Арсенал”,
Отці й сини в святому дусі,
Що нас в один народ з’єднав.

Обійми, плач, стискались руки,
Прогнози всі про майбуття.
Стирав сльозу Григорій Суркіс,
Що йшов до цього вся

Ще не опущено завісу,
Не вирішено впертих справ,
Попереду ще гра з Тунісом.
Там або пан, або пропав!

Отож допоможи нам, Боже,
Пройти тернистий перший шлях,
А ми – серцями допоможем
На мундіалівських полях.

На тисячах міських майданів,
Підтримкою від перемог,
Мільйонами біля екранів,
І нашим пульсом, в унісон.

І просим: Господи єдиний,
Не срібла й злата, а тепла!!!
Хай лине “Віва, Україна!”
І ще й девятого числа!

Фото по темі: Україна – Туніс 1:0! (23 червня 2006)

В доті було дуже багато слідів зйомок – знаки на стінах, дуже багато пінопласту у всіх коридорах, у великій кімнаті вони з пінопласту зробили стіну і в ній по фільму грали в баскетбол. Також кіношники розкопали чорний хід для того щоб заносити свою апаратуру – через 2 драбини це зробити було неможливо. Також вони зробили з цегли і монтажної піни арку.

В доті мені дуже сподобалось :good:, можливо ми ще коли туди сходимо

Фотогалерея: Похід в доти (20 травня 2006) (сторінка важить 1Мб :wink:)

 Нарешті й до мого універу докотилася політика – сьогодні в 18:00 має бути зустріч з Віталієм Кличко:

Також на відстані 100 метрів поставили палатку Пори:

хоча раніше її там не було. Цікаво завтра вона буде чи то тільки окозамилювання?

Додано 24.02.2006: Сьогодні палатки вже не було

Також сьогодні переробив головну сторінку, тепер там показуються 2 останні повідомлення з блогу.

Вчора був рік як я відкрив свою сторінку. За цей час вона сильно змінилася як зовні так і функціонально.

Придивіться навколо, нічого не помічаєте?….
Зовсім нічого?….
Значить ви давненько були на вулиці….
Тоді я повідомляю вам радісну новину – ВЖЕ МАЙЖЕ ВЕСНА!!!!!
Зовсім скоро розтане сніг, все навкруги стане зелене
Отже досить дрімати, треба ВОРУШИТИСЯ :jumping::jumping::jumping:

Сьогодні додав нові галереї:

Захист курсових (29 грудня 2005)
Квіти (19 лютого 2006)
Майже весна (20 лютого 2006)

Через те, що я отримав фотки за 27 грудня 2005 року довелося переписувати галерею (інакше номери галерей посунулися на 1 і посилання, які я давав на інших сайтах показували б на інші галереї)