КиївКиїв // 2017-06-16

Так історично склалося, що в Google є три типи акаунтів:

Gmail Account, його можна зареєструвати на gmail.com і отримати логін ім’я@gmail.com (або ім’я@googlemail.com в Німеччині та Великій Британії). З цим типом акаунту доступні всі сервіси Google.

Google Acoount, його можна зареєструвати на google.com/accounts зі своєю власною скринькою і отримати логін ім’я@поштовий-домен.com. З цим типом акаунту доступні майже всі сервіси Google (звісно крім Gmail).

Google Apps Account, його потрібно реєструвати для всього домену на google.com/a а потім з адмінки домену створювати логіни ім’я@власний-домен.com. З цим типом акаунту доступний обмежений набір сервісів (Gmail, Google Talk, Calendar, Docs, Sites)

Читати далі

Пояснювати, що таке LiveJournal та Google Reader я не буду — якщо ви ними не користуєтесь — цей допис не для вас 😉

Здавалося, що ж складного читати LiveJournal в Google Reader, адже кожен ЖЖ має RSS та Atom стрічки?

Але в ці стрічки не потрапляють повідомлення користувачів, що доступні лише для друзів. Це очевидно і цілком логічно, адже ці стрічки — публічні. Але ми хочемо читати всі дописи в Google Reader, що ж робити?

LiveJournal може віддавати всі дописи в RSS та Atom стрічки, якщо ввести свій логін і пароль, але таку авторизацію не підтримує Google Reader. Тому я написав такий собі скрипт-«проксі», який авторизується в LiveJournal та віддає повні стрічки в Google Reader.
Для його роботи потрібно мати власний хостинг, мінімальні навички редагування файлів та роботи з ftp сервером.

Читати далі

Інколи хочеться мати доступ до свого ком’ютера, коли знаходишся поза домом.
Наприклад глянути, як там качаються торенти, або дуже потрібно отримати файл, що лежить вдома на вінті, чи ще щось (в житті всяке буває).

Але от проблема — провайдер хоча і видає реальні IP (що не починаються на 10. або 192.168.) але періодично їх міняє (а якщо взагалі не видає то цю статтю далі можна не читати).
Послуга «постійний ІР» рятує, але її надають не всі провайдера, та й коштує вона інколи до половини плати за інтернет.

Читати далі

В цьому дописі я не буду писати про те, що таке ІЕ6, чому його ненавидять усі веб-розробники та які є хаки, щоб він поводився більш-менш пристойно.

Я пропоную святкувати. Святкувати 8-му річницю дійсно чудового продукту, який зветься Internet Explorer 6!
А як же може бути інакше, якщо він з’явився аж 27 серпня 2001 року (за 2 тижні до трагедії 9/11) але ним і досі користуються 20% інтернет-користувачів в світі (в Україні — 15%)? Мільйони мух не можуть помилятися!
Тому давайте відкинемо всі стереотипи і відзначимо ювілей браузера, який мав, має та ще довго матиме величезний вплив на Веб.

Читати далі

Приблизно рік тому я писав (1 і 2) про різні нісенітниці, що я знаходив у вихідних кодах html сторінок.
І от сьогодні я натрапив на черговий шедевр:
<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=windows-utf-8" />
Як то кажуть — без коментарів

Півроку тому я писав про те, як зручно керувати багатьма доменами, переносити їх від одного хостера до іншого і т.п.

Ідея полягала в тому, що варто зробити власні ДНС-сервери, а потім, при переїзді, необхідно лише поміняти ІР адреси одного домену, а решта зміниться автоматично.
Але тоді виникла одна проблема — для доменів .org (наприклад ukrbash.org) я не зміг поміняти ДНС-сервери на ns1/ns2.tereveni.org:
NameServer ns1.tereveni.org is not a valid Nameserver
NameServer ns2.tereveni.org is not a valid Nameserver

Я писав у службу підтримки реєстратора, але вони мені так і не сказали, в чому була причина.

Читати далі

Оскільки в мене з’явилося трохи вільного часу — я почав переписувати свою домашню сторінку.
Що потрібно зробити:

  • новий двигунець — зараз фактично є набір скриптів, що мало пов’язані між собою
  • англомовна версія — хоча б інформація про мене та резюме
  • новий дизайн — є декілька ідей, але вони ще на стадії створення макету
  • XHTML 1.0 Strict та utf8 — зараз це є лише в блозі
  • AJAX в галереї та скриптах — потрібно не відставати від прогресу
  • та багато іншого…

Почав я з 4-го пункту, а саме з перекодування бази в utf8.
Там знаходяться таблиці WordPress’у, галереї, подкасту і т.п.

Читати далі

Якщо ви активний користувач інтернету, то у вас має бути сила-силенна профілів на різних сайтах. Для входу на сайт потрібно знати пару логін/пароль.

Логін зазвичай використовується однаковий (звісно, якщо він не зайнятий), а пароль вже після 5-го разу набридає придумувати і користувачі починають використовувати один і той же пароль на усіх сайтах.

Читати далі

Існує дуже багато (я б навіть сказав занадто багато) різних кодувань для кирилиці (і української мови зокрема):

UTF-8 (Unicode), яка все більше набирає популярності, як серед ОС так і в Інтернеті
CP1251 (ака Windows-1251), яка залишилась в спадок від старих версій Windows
KOI8-U (або KOI8-R), яка залишилася в спадок від старих версіх *nix’ів (Linux, FreeBSD)
MacUkraine (або MacCyrillic), яка залишилася в спадок від старих версіх MacOS
CP866, яка залишилася в спадок від DOS’у
ISO 8859-5, яка майже ніде і не використовувалась

Читати далі

Більшість користувачів вважають частку www. невід’ємною частиною домену (та Інтернету загалом) та активно її використовують.
Я бачив посилання виду http://www.forum.example.com.ua/ (а це вже домен 5-го рівня)
Але чи так вже необхідна частка www. в адресі сайту?

Історично склалося так, що сервери називали ім’ям сервісу, що вони надають.
Наприклад:
ftp.example.com (FTP)
news.example.com (Usenet newsgroup)
mail.example.com (Mail)
www.example.com (World Wide Web)
і т.п.
Тому виникла традиція додавати www. до домену у адресі веб-сайту.
Але насправді www.example.com це лише субдомен у домені example.com і ніякої технічної необхідності у ньому немає.

Читати далі