Питання дня:
Скільки потрібно програмістів, щоб замінити одну лампочку?
Я планував дістатися Сан Дієґо за 24 годин (враховуючи дорогу до ареопорту в Києві і з аеропорту в Сан Дієґо) але вийшло 40 (майже 2 доби)…
Але все по порядку.
В Бориспіль я дістався о 11:00, пройшов усі процедури (митники, реєстрація, прикордонники, перевірка на авіаційну безпеку) і сів чекати початку посадки на літак (мій рейс мав вилетіти о 12:55)
Але саджати не поспішали і об’явили, що рейс затримується на годину, бо літак тільки-тільки прибув з рейсу і ще не прибраний.
Ну годину то годину, в Нью Йорку в мене було 2 години між рейсами, тому (теоретично) я встигав.
Народ почав обговорювати, що у Аеросвіту схоже проблеми, що вони так ущільнили графік.
Сплинула година — оголосили, що затримка продовжена ще на годину. Це вже ставало серйозно — я не встигав на пересадку.
Потім оголосили, що потрібно звільнити ґейт — на ньому має бути посадка на інший літак.
Ну весь народ виліз, почалися розмови, що сьогоднішнього рейсу може взагалі не бути і т.п.
Десь через 30хв оголосили, що посадка на літак до Нью-Йорка буде, але на іншому ґейті.
Ми пішли туди, ще раз прошли контроль на авіаційну безпеку (сканування верхнього одягу, взуття і багажу) і нас нарешті відвезли в автобусі до літака. Літак був не Аеросвіту а якоїсь португальської контори.
Я вже зрадів, думав літак ще може годину нагнати в дорозі і я встигну на пересадку.
Але час йшов, вле літак не злітав — оголосили, що вежа не дає дозвіл на зліт — над Європою великий трафік, потрібно чекати коридор і т.п.
І тут у вікно я побачив, що до крила поставлена драбину і пару людей, по черзі, лазять під крило.
Ще в аеропорту я чув розмови про заміну лампочки в літаку, але тільки зараз я зрозумів, що то була за лампочка.
В оголошеннях заливали про великий трафік над Данією, а техніки все лазили під крило.
Нарешті, з 4х годинною затримкою, ми полетіли.
Я вже 100% не встигав на літак до Сан Дієґо, тому написав батькам, щоб поміняли квиток на інший рейс.
Політ особливо нічим не запам’ятався, єдине що — сподобалась Гренландія з льодовими полями.
Я ще подумав — прикольно б там побувати… Але я летів в Каліфорнію, до тепла та океану))))
В Нью Йорку був дощ та туман, землю я побачив лише біля злітної смуги.
Прикордонний контроль пройшов швидко (бо я йшов через віконця для громадаян та постійних резидентів US), а митники сумку навіть не просвічувати (подивилися мою декларацію і відправили лісом одразу на вихід).
Потім я переїхав з 4-го терміналу у 8-й.
Це була вже 21 година (за місцевим часом), мій літак на Сан Дієґо полетів ще о 18й…
Батьки змінили мені рейс на інший, з пересадкою в Лос Анжелесі, з вильотом о 9й ранку (нічого раніше не було).
Отже мені треба було пересидіти ніч в аеропорту…
Я купив собі чаю, здоровий сандвіч і влаштувався на лавці. Лавка була металева, тому лежати було не дуже приємно (добре хоч куртка була під голову)…
Вночі я майже не спав (ну хіба 20-30 хв), ледве дочекався 7ї години.
Я ще випив чаю, з’їв якусь булочку і пішов на рейс до Лос Анжелесу.
Посадили на літак вчасно, десь о 9й ми вирулили з терміналу. Був сильний туман та дощ.
Злітати не поспішали. У вікно я побачив ще 10-15 літаків, що чекали на зліт. Ми стали в чергу, пропустивши ще з 10-ток літаків.
Хоча літаки і злітали кожні 2-3 хвилини, але до нас черга дійшла лише за годину…
Туман був сильним, видимість була максимум 100-150 метрів.
Але ми все таки злетіли)))
Політ тривав 5,5 годин, я закімарив пару разів, але нормально поспати в літаку не вийшло…
В Лос Анжелесі прилетіли із запізненням в 20хв. Я одразу пішов на рейс до Сан Дієґо.
На автобусі нас відвезли у окрему будівлю, там було з 10-ток ґейтів.
Літали мені треба було на “кукурузнику”)))
В міні-кафе я купив собі колу і щось типу бурітос (по нашому — шаурма). Але виявилось, що шаурма краще (ну і в 2-3 рази дешевша))))))
На літак посадили за 10хв до зльоту.
Коли злетіли — побачив затоку Лос Анжелеса та острови. На якомусь з них в “Санта Барбарі” Круза тримали у полоні)))
До Сан Дієґо долетіли дуже швидко, правда потім робили здоровий круг над містом (я ще подумав, а ми часом не в Мексику летимо).
Потім ми сіли, мене зустріли батьки, я забрав багаж і ми поїхали додому.
Ось так одна нещасна лампочка вносить серйозні корективи у подорож (замість 21 вечора я прилетів о 15й наступного дня)…
Наступного разу краще буду на Дельті летіти або через Європу, зв’язватись з Аеросвітом більше не буду
Фоток наробив багато, можливо завтра щось викладу