Тільки що повернувся з подорожі Луцьк — Львів — Тернопіль. Вражень від поїздки дуже багато, сподіваюсь я передам хоча б їх частину в фотографіях (посилання на них вище). А в цьому дописі я хочу розказати про один епізод, який я б відніс до категорії «Веб та життя».
Цю подорож ми планували давно, всі квитки купили за 45 днів до виїзду (бо на травневі свята всі потяги забиті і купити їх за тиждень-другий до подорожі вже нереально). Десь за тиждень до поїздки я надибав в Інтернеті, що 2-го травня у Львові в рамках фестивалю «Флюгери Львова 2010» відбудеться виступ гурту «Мертвий Півень». Ми вирішили його відвідати і я зайнявся купівлею квитків.
Судячи зі спеціальної сторінки, квитки можна придбати трьома способами:
- — у галереї «Дзиґа» на рецепції (вул. Вірменська, 35)
- — через Інтернет на сайті kvytky.ua
- — або ж придбати перед входом (якщо залишаться).
3й пункт мене насторожив (бо був шанс, що квитків на місці вже не залишиться) і я вирішив купити їх онлайн на kvytky.ua — зайшов на сторінку заходу, обрав 3 квитки та оплатив їх карткою. Мені прийшло смс від банку, що гроші знялися, kvytky.ua прислали спеціальне посилання на сторінку з електронними квитками, які ми роздрукували і взяли з собою.
Сам електронний квиток виглядає ось так:
1-го травня вночі ми приїхали до Львова, зранку 2-го прокинулись і поїхали на концерт. Перед входом до ратуші виросла доволі велика черга бажаючих купити квитки та потрапити всередину, але ж у нас були квитки, тому ми полізли без черги (як нам здавалося, це було досить логічно).
На вході я показав квитки огранізатору, що займався продажем квитків, він скерував нас до іншого організатора, що займається «особливими випадками».
Він глянув на квитки і запитав, що це таке. Я відповів — електронні квитки, там же все написано. Від відповів, що не в курсі ні про які електронні квитки. Я почав переконувати його, що я не верблюд і що заплатив за них гроші (а так і було).
Від покликав ще якогось огранізатора, сказавши, що тут прийшли люди, які скачали квитки з якогось сайту, але він теж ні сном ні духом не знав ні про які електронні квитки.
Я зрозумів, що так діло не піде і вже зібрався лізти з телефона в Ґмейл і показувати йому лист від kvytky.ua та смс від банку про сплату (всі смс в мене автоматично бекапляться в Ґмейл):
26.04.10 23:48: Splata za tovar/poslugu. Kartka *4794. Suma: -150,00UAH . Misce: KVYTKY.UA KYIV. Zalyshok: ХХUAH.
Але тут вони покликали 3-го організатора (4-го, якщо рахувати того, до якого я звернувся на початку) і він нарешті згадав, що вони дійсно укладали угоду з kvytky.ua, що ці люди не верблюди, а заплатили гроші і мають право потрапити всередину. Ми подякували за оперативність та нарешті зайшли.
Найцікавіше, що коли ми зайшли, то побачили столики, на який лежали попільнички та газета «Дзиґи», де на першій сторінці було написано ці ж самі 3 способи придбати квитки 🙂
Зрозумійте мене правильно, я не хочу нікого образити чи звинуватити — ні kvytky.ua, ні «Дзиґу», ні тим більше «Мертвих Півнів» (а їх виступ пройшов просто супер, дякую їм за це), але в мене, як людини, для якої Інтернет це не просто можливість «сидіти» Фкантаґтє, залишився неприємний «осад». За гроші я не хвилювався, я б їх спокійно повернув би на kvytky.ua або ж в банку. Але уявіть ситуацію, що ці квитки купили іноземці (а це для них зовсім не новина) і їм би довелося так само пояснювати огранізаторам, що вони не «двохгорбі» а «мають право» 🙂
Окремим абзацом хочу відправити промінь страшної діареї в адресу «Укрзалізниці», яка й досі не продає електронні квитки. Я в курсі, про e-kvytok.com.ua, але це лише бронювання квитків — у касу все одно потрібно йти, ще й платити комісію (не далеко біля мене є залізнична каса, що бере приблизно ту саму комісію, але квитки віддає одразу і йти не так далеко).
Взагалі цим дописом я хочу звернути увагу людей, що займаються організацією заходів та квитками, що в Інтернеті є трохи збочені люди, що не бажають йти в касу, платити готівкою, а хочуть отримати «все і одразу» лише парою кліків мишкою.
Нас покищо мало, але ми теж хочемо отримувати послуги зручним для нас способом 🙂