Я користуюсь компʼютерами вже майже 20 років але до минулого року в мене не виникало потреби в домашній мережі — компʼютер чи компʼютери просто підключались до інтернету через роутер.
Першим з категорії «залізо домашньої мережі» в мене зʼявився Raspberry Pi. Це мікро-компʼютер за $35 (блок живлення та SD картка знайшлися в господарстві) на якому працює повноцінний Linux і для якого вже знайшлися сотні застосувань.
В минулому дописі я вже описував, з якими труднощами зіштовхнувся, замовляючи Nexus 4. Але він у мене вже майже 3 тижні тому пора описувати свої враження.
Перше враження було цілком очікуване — ну і лопата. В порівнянні з моїм старим T-Mobile G1 він значно ширший та довший, хоча і значно тонший.
Але минуло кілька днів і великі розміри перестали відчуватися, в руці він лежить добре.
Я для нього купив спеціальний кожух і тепер класти його на стіл чи ще куди стало не так страшно (бо ж ззаду в нього таке саме скло, як і спереду).
Google уміє робити гарні онлайн сервіси — пошук, пошта, календар, документи і т.п.
Так, інколи у них бувають проблеми, але зазвичай їх швидко вирішують.
Google (поки) не вміє продавати фізичні товари – початок продажу Nexus 4 обернувся епічним фейлом.
В минулому дописі я писав про те, що продаж розпочнеться 13-го листопада.
Трохи раніше в той день Nexus 4 почали продавати в Австралії та Європі. І скрізь користувачі зіштовхнулися з неможливістю зробити замовлення через постійні помилки Google Wallet.
4 роки тому я купив свій перший телефон на Android – T-Mobile G1.
З того часу багато чого змінилося в мобільній сфері і ось вже настала пора купувати новий телефон.
Після довгих роздумів я обрав Nexus 4 і в цьому дописі я спробую пояснити чому.
Минулої осені я серйозно думав про перехід до «ворожого табору», тобто купити iPhone. Мене майже влаштовує залізо, програми для iOS значно кращої якості за програми для Android і т.п. (будь-який фанат iPhone наведе ще з десяток аргументів).
Зупинило мене те, що вийшов iPhone 4S а не iPhone 5 а також повне несприйняття мобільної екосистеми Apple.
3 роки тому я почав використовувати мобільний телефон T-Mobile G1. Це перший телефон на Android і за 3 роки він дуже сильно застарів.
Остання офіційна прошивка — 1.6, я використовую неофіційну прошивку 2.2.1 але вона працює дуже повільно (та постійні проблеми з вільним місцем).
Зараз я планую купити новий телефон але вибір досить складний. Складність вибору ще і в тому, що новим телефоном я планую користуватися як мінімум 3 роки.
2 місяці тому я описував свою фототехніку.
Тоді один з коментаторів порадив мені купити об’єктив AF-S DX NIKKOR 35mm f/1.8G.
І ось нарешті вчора я його отримав 🙂
Ще новинка — поляризатор NIKON 52MM Circular Polarizing Filter.
Раніше в мене вже був поляризатор від всесвітньо-відомої китайської фірми NoNaMe (точніше одного з її філіалів) але його якість була так собі…
Слідкуйте за новими фотографіями в моїй галереї
Півроку тому я купив собі 15″ ноутбук.
На роботі я звик користуватися двома 20″ моніторами, та й фільми на 15″ не дуже зручно дивитися…
Тому я вирішив купити собі великий зовнішній монітор.
Вимоги були доволі прості: 22″, 1080p. На ноутбуці присутній лише mini DisplayPort але я завчасно купив собі перехідники на VGA та DVI.
Оцінивши доступні моделі я зрозумів, що великої різниці в якості серед них немає, тому зупинився на Samsung SyncMaster P2270. Я не великий прихильник Ґнусмаса, але все таки вирішив ризикнути.
Я перейшов на Android більше року тому (до того використовував Qtek S110 з Windows Mobile).
З того часу я багато експериментував як з прошивками так і з програмами — я форматував телефон з 10-ток разів і кожен раз наново ставив увесь софт. Таким чином з’явилося більш-менш стабільний список програм, якими я дійсно користуюсь.
Список ділиться на 2 частини — стандартні програми та програми з Маркету (або інших джерел).
2 місяці тому я продав свій iMac 20″. Довелося трохи помучитись зі старим комп’ютером, бо як на 2009 рік він вже досить застарів — Celeron 1.7, 256 пам’яті та Windows XP (я навіть вагаюсь, який з цих факторів найгірший, але схиляюсь до 3-го). І от настав час купувати новий комп’ютер
Щодо фірми-виробника та форм-фактора в мене вагань не було (хотів MacBook Pro і баста) а от щодо розміру я довго вагався.
Було 2 варіанти — MacBook Pro 13″ + 20″ монітор (ні, не Apple, щось простіше) або MacBook Pro 15″.
В грудні минулого року в штатах я купив Apple iMac 20″ (ще один допис з цього приводу). Потім, на початку березня, я привіз його з собою в Україну. Під час перельоту (Сан Дієґо — Нью Йорк — Київ) звісно трохи намучився (бо здавати в багаж я його не ризикнув, довелося скрізь носити його з собою) але він того вартий!
На осінь я знову збираюсь в штати тому вирішив його продати — жодного бажання везти його назад в мене немає (що і не дивно, незважаючи на його компактність він доволі важкий: майже 12кг). А там я куплю собі MacBook Pro 13″ або 15″ (все таки мені потрібна більша мобільність, ніж я думав рік тому).
Характеристика
