Я користуюсь компʼютерами вже майже 20 років але до минулого року в мене не виникало потреби в домашній мережі — компʼютер чи компʼютери просто підключались до інтернету через роутер.

Першим з категорії «залізо домашньої мережі» в мене зʼявився Raspberry Pi. Це мікро-компʼютер за $35 (блок живлення та SD картка знайшлися в господарстві) на якому працює повноцінний Linux і для якого вже знайшлися сотні застосувань.
Я купив його без певної мети, але з часом йому все ж знайшлося застосування: збір даних про погоду через спеціальні датчики температури, вологості та тиску. Датчик вологості вмирав 2 рази, купувати 3й вже не було бажання.
Наступним застосуванням став бекап фотоархіву в хмари. Я налаштував його таким чином, щоб він перевіряв наявність мого ноутбука в мережі і в разі його відсутності — починав свою «брудну роботу». Оскільки я завжди закриваю ноутбук на ніч а в будні дні беру його з собою на роботу то в Raspberry Pi було повно часу для своєї «непомітної» роботи.

Ще одне застосування зʼявилося після купівлі телевізора. Оскільки Raspberry Pi має HDMI порт а також існує непоганий дистрибʼютив XBMC (Raspbian) то він з легкістю перетворюється на медіа-центр. Достатньо було підключити зовнішній диск по USB. Приємним сюрпризом стало те, що і телевізор і Raspberry Pi підтримують протокол HDMI CEC (пульт від телевізора може керувати і зовнішніми пристроями).
І ось тут виникла проблема, яка привела до появи ще одної залізяки в домашній мережі.
Справа в тому, що Raspberry Pi через свою низьку ціну має обмежений набір портів та швидкодію. Його «вузьке місце» — USB, до якого підключені і Ethernet і зовнішній диск (8Гб SD картка використовувалася виключно під операційну систему).
Будь-яка операція з великими файлами локально або по мережі перетворювала багатозадачний (в теорії) компʼютер на однозадачний.

Отже зʼявилася потреба в швидкому та надійному мережевому диску.
На той момент в мене були 2 зовнішній диски — на 1Тб та 2Тб. 2Тб використовувався для бекапів Time Machine та фотоархіву. 1Тб використовувався як «останній рубіж», тобто сховище для даних, які наче і не дуже потрібні, але їх шкода видаляти. Розкрутивши коробки я там виявив звичайні 5″ SATA диски. Зʼявилася ідея знайти «коробку», куди можна було вставити ті диски і яка мала Ethernet.
Альтернативою було б купити щось типу WD My Cloud але там не було опції «коробки без дисків» а купувати нові диски я не мав бажання.
Оцінивши доступні альтернативи вибір зупинився на «коробках» на 2 диски від Synology та Buffalo. Перша подобалася усім, друга — ціною. Прочитавши відгуки обрав Synology DS213j і не прогадав 🙂

Власне інсталяція виявилася дуже простою, диски зі старих коробок переклав у нову. Складніше було зберегти всі дані, які були на зовнішніх дисках, особливо мігрувати бекапи Time Machine (для ініціалізації диска Synology його форматує). Але використовуючи всі наявні вдома накопичувачі все ж вийшло зробити цю складну операцію протягом доби.
Ще одним питанням був RAID. Якщо вже робити швидке та надійне сховище то без нього обійтися досить складно.
Але наявні в мене диски були різного розміру, відповідно у випадку з RAID 1 доступний обʼєм дорівнював би обʼєму меншого диска (1Тб + 2Тб = 1Тб RAID). В майбутньому я звісно планую поставити туди 4Тб + 4Тб але поки такі обʼєми мені не потрібні.
Тому я не став створювати RAID а написав скрипт, який щоночі синхронізує важливі дані між двома дисками. Резервувати бекапи Time Machine та інший подібних мотлох я не бачу сенсу. В майбутньому можна буде замінити 1Тб на новий (більший) диск, міґрувати дані з 2Тб диску в RAID а потім 2Тб диск теж замінити на більший.

Raspberry Pi працює з новою коробкою майже як рідний. Правда він не розуміє моменту, коли коробка засинає вночі, але це дрібна проблема — достатньо вийти і зайти в папку.
Бекапи Time Machine тепер робляться автоматично коли ноутбук знаходиться вдома. Раніше треба було підключати зовнішній диск по Firewire.
Виявилося, що і Synology і телевізор підтримують протокол DLNA але програма телевізора, яка відповідає за DLNA, не зручна і обмежена: схоже її робити для «галочки».
Телевізор хоча і SmartTV але «розумний» він лише на папері. Я не знаю, як справи у подібних телевізорів від Samsung або LG але у Vizio ця функція «шкутильгає». Є багато чого зручного та корисного (програми для Netflix та Hulu зроблені добре) а є відверті недоробки (програма для Amazon Instant Video не показує субтитри, програма для Youtube безбожно гальмує і т.п.).

Плани на майбутнє — перейти на більш обʼємні диски та замінити Raspberry Pi як медіа-центр на щось інше. Дивлюся в бік Chromecast (нещодавно Synology став його підтримувати) але купувати не поспішаю — можливо влітку вийде нова версія, також він підтримую не всі сервіси, якими ми користуємось (для прикладу, відсутній Amazon). З альтернатив недавно зʼявився Roku Streaming Stick. Підтримує багато чого, в тому числі Amazon але я не впевнений, як він буде працювати з Synology.

Ще до заліза домашньої мережі можна віднести мережевий принтер та Nintendo Wii але в них, як на мене, немає нічого цікавого.

В минулому дописі я вже описував, з якими труднощами зіштовхнувся, замовляючи Nexus 4. Але він у мене вже майже 3 тижні тому пора описувати свої враження.

Перше враження було цілком очікуване — ну і лопата. В порівнянні з моїм старим T-Mobile G1 він значно ширший та довший, хоча і значно тонший.
Але минуло кілька днів і великі розміри перестали відчуватися, в руці він лежить добре.
Я для нього купив спеціальний кожух і тепер класти його на стіл чи ще куди стало не так страшно (бо ж ззаду в нього таке саме скло, як і спереду).

Враження про швидкодію позитивні.
Я не знайшов програму чи гру, яка б на ньому гальмувала. Оперативної памʼяті 2Гб і я ще не помічав, щоб використовувалося більше за 1Гб. Побачимо, що буде з Android 5.0 чи 6.0 але запас швидкодії є на рік чи два.

З внутрішньою памʼяттю не все так добре. Підтримки SD карток немає, є лише моделі на 8Гб або 16Гб (я взяв 16Гб модель).
Розпоряджатися можна 12.9Гб з яких програмами, подкастами і т.п. я вже використав 3.5Гб.
Решту місця можна досить легко забити музикою з Google Music або прямо з компʼютера.
Про завантаження на нього фільмів в 720p я мовчу 🙂
Схоже Google хоче, щоб користувачі максимально використовували їх «хмари».
Але тут постає питання з шириною мобільного каналу та трафіком.

Мій новий та старий телефони:

З безпровідними функціями все добре, підтримуються мережі GSM, UMTS та HSPA+ (42 Мб/с). Також в інженерному меню можна активувати LTE але підтримуються лише мережі 1700 МГц. На таких частотах працюють LTE мережі в кількох операторів Канади, в оператора AT&T та планується в оператора T-Mobile USA в середині наступного року.
Якщо говорити про реальні швидкості то я спостерігав швидкості від 6 Мб/с до 18Мб/с down та від 1Мб/с до 3.5Мб/с up.
В мене в хаті зараз видає 8.6Мб/с down та 2.3Мб/с up:

З батареєю не все так добре. На жаль, її не можна змінити власноруч (так само, як на iPhone) і тримає вона приблизно добу при досить активному використанні (соціальні мережі, новини, ігри, чат, пошта і тп). Треба буде провести експеримент скільки вона проживе якщо вимкнути інтернет та не гратися в ігри але думаю це буде максимум 2-3 доби (судячи зі швидкості розрядження вночі). Якщо вірити внутрішній статистиці то найбільше батарею саджає екран, потім йде ОС і на третьому місці модем.
Заряджається він від будь-якого microUSB кабелю але найшвидше він це робить з рідним кабелем та зарядкою — біля 4х годин.
З появою Nexus 4 всі мої miniUSB кабелі пішли на заслужений відпочинок.
Google обіцяв випустити безпровідну зарядку для нього але поки її немає в продажу.

До якості збірки та комплектуючих претензій немає. Екран якісний та яскравий, 1280 x 768 пікселів та 320 ppi.
На жаль, ще не всі ігри та програми адаптовані до такої роздільної здатності, тому нерідко можна бачити розмиту графіку.

Камера середня, 8Мп, вдень знімає добре, вночі без спалаху погано. В принципі про неї особливо немає сенсу говорити, до якості «дзеркалок» телефонам ще дуже далеко, поки вони знаходяться на рівні «мильниць».

Не дуже подобається мінімум апаратних кнопок. Звісно після T-Mobile G1 не зручно друкувати на екранній клавіатурі але я не про це. Немає апаратних кнопок щоб зняти та покласти трубку та щоб зробити фото. Відсутності окремої кнопки для фото мені здається досить серйозним недоліком, тицяти в екран для цього не дуже зручно.

Окремо хочеться сказати про Android 4.2.
Порівнювати я можу лише з неофіційним Android 2.2 на T-Mobile G1 але прогрес помітний на око: інтерфейси промальовані добре, системні налаштування розкладені більш логічно, зʼявилися додаткові функції типу роздавання мобільного інтернету через Wi-Fi (працює навіть без купівлі спеціального плану в оператора), контроль за використанням мобільного трафіку та за витратами батареї, вдосконалена панель нотіфікацій та швидких налаштувань. Я трохи клацав iOS і можу сказати, що Android рухається в правильному напрямку без прямого копіювання «винаходів» Apple.
Я поки не оцінив Google Now, він мені показує лише погоду та зрідка дні народжень. На роботу я не їжджу а спортивні команди, які мене цікавлять, він не має в базі (це я про українські клуби).
Набирати текст диктуванням працює добре (навіть з моїм Ukrainian English) але я досить рідко щось набираю англійською.
Українською він поки не розуміє і в системі немає українських словників для автокорекції набору тексту на віртуальній клавіатурі (як це він робить для англомовного тексту). Але сама віртуальна клавіатура досить непогано зроблена для української мови (ще б правильний апостроф, лапки, тире 🙂

З новим телефоном я став активно використовувати Dropbox. Він уміє автоматично завантажувати зроблені фото та скріншоти до себе в «хмару», а в мене на компʼютері спеціальний скрипт розкладає їх по папкам за датами. Те саме уміють робити й інші сервіси (Facebook, Box та Google+) але Dropbox це робить найбільш зручно для мене.
Також 1Password уміє синхронізувати свою базу через Dropbox. Єдиний мінус 1Password на Android — на телефоні не можна створювати нові паролі або модифікувати існуючі.

Великий плюс Android це можливість встановлювати програми з різних джерел. Я не кажу про піратство (я таким не займаюсь), я про Amazon App Store та Humble Indie Bundle. Майже всі ігри, в які я зараз граюсь, встановлені не з Play Store.

Отримати root та встановити альтернативну прошивку можна досить легко але я не буду цього робити поки не зʼявиться стабільна підтримка Nexus 4 в CyanogenMod. В офіційній прошивці мене поки все влаштовує.

Загалом я радий, що купив собі новий телефон, на мою думку це найкращий телефон, що існує зараз на Android і має розміри до 5″.
Навіть якби він коштував не ~ $400 (з доставкою та податками) а ~ $650 (як найдешевший iPhone 5) то я все одно його б купив би.

Google уміє робити гарні онлайн сервіси — пошук, пошта, календар, документи і т.п.
Так, інколи у них бувають проблеми, але зазвичай їх швидко вирішують.
Google (поки) не вміє продавати фізичні товари – початок продажу Nexus 4 обернувся епічним фейлом.

В минулому дописі я писав про те, що продаж розпочнеться 13-го листопада.
Трохи раніше в той день Nexus 4 почали продавати в Австралії та Європі. І скрізь користувачі зіштовхнулися з неможливістю зробити замовлення через постійні помилки Google Wallet. Але не зважаючи на проблеми телефони закінчувалися за 30-40 хвилин і Google вивішував повідомлення «Sold Out».

Мене більш цікавив стан справ в США тому я тусувався на форумі xda-developers і там спочатку всі думали на 12-ту ночі (початок нової доби) за Тихоокеанським часом. Але о 12-й нічого не сталося. Я спокійно ліг стати поставивши будильник на 7-му ранку.

Я прокидався о 7-й та 8-й але тоді ще нічого не продавалося. О 8:10 я знову ліг спати, о 8:50 прокинувся але 16Гб модель на той момент вже розібрали. Та навіть якби я почав замовляти о 8:30 — не факт, що в мене щось вийшло — багато користувачів клікали півгодини але так нічого і не замовили. Інші були більш успішні — замість 1-2 телефонів назамовляли їх десяток 🙂
За кілька тижнів до цього на сторінці замовлення Nexus 4 зʼявилася спеціальна форма, заповнивши яку Google обіцяв повідомити про старт продажів. Звісно ніяких листів 13-го листопада я не отримав (як і решта).
Чому Google не зробив попереднє замовлення (як це роблять всі нормальні онлайн магазини) або принаймні не додав ще серверів для американського запуску (зважаючи на досвід в Австралії та Британії) — невідомо.

27-го листопада вночі Google прислав радісного листа про те, що продаж почнеться о 12й дня:

В цей день ситуація повторилася 1 в 1 як 13-го листопада.
Спочатку телефон неможливо було додати в кошик, після натискання кнопки видавався або пустий кошик або ось така помилка:

Якщо ж додати телефон в кошик все ж вдавалося — після натискання кнопки «PROCEED» зʼявлялося ось таке повідомлення:

Оновлюєш сторінку — і все, кошик пустий, починай все з самого початку. При цьому час від часу взагалі зʼявлялося повідомлення «SOLD OUT».

Десь за годину зʼявилося ось таке цікаве повідомлення, але воно трималося лише 10-15 хвилин:

Нарешті приблизно о 3й дня ситуація стабілізувалась — купити все одно не виходило але принаймні телефон перестав зникати з кошика.
Для замовлення потрібно було натиснути відповідну кнопку в той момент, коли Google Wallet відповідав на запити.
Декому щастило це зробити звичайним клацанням, дехто використовував нехитрий спосіб з виделкою в клавіатурі, яка затискає Enter (фото з форуму xda-developers):

Я ж знайшов JS код, що робить те саме, але віртуально:

var a = function(){ document.querySelector('.buy-button-price.goog-inline-block').click(); window.console.log('click'); setTimeout(a,150);}; a();

Запустивши його в консолі браузера я за 10-15 секунд побачив вікно підтвердження замовлення і нарешті замовив телефон:

На жаль, я не встиг замовити телефон, коли час очікування був 1-2 тижні але 2-3 тижні як виявилося теж не погано. До вечора час очікування зріс дуже сильно:

Google відправив мій телефон 5-го грудня і я отримав його в обід 7-го грудня бо єдиний варіант доставки був UPS 2-nd Day Air за $14.

Про враження я детальніше напишу в окремому дописі за кілька тижнів, зараз лише найголовніше.
Якщо порівнювати його з T-Mobile G1 (моїм єдиним телефоном за останні 4 роки) то він здається занадто великими і тонким.
Як на мене, вони б спокійно могли зробити його в 1.5 рази товщим і поставити туди велику батарею (заповітна мрія кожного користувача Android). Але зараз в тренді надтонкі телефони…
За ці 3 дні я експлатував його в дуже екстремальному режимі і на світловий день батареї не вистачало. Думаю при нормальному користуванні він буде спокійно жити з ранку до вечора.
Також мені дуже не вистачає апаратної клавіатури мого G1. Але я вже майже звик до віртуальної клавіатури.

Загалом телефон мені сподобався, я планую користуватися ним 2-3 роки.

4 роки тому я купив свій перший телефон на Android – T-Mobile G1.
З того часу багато чого змінилося в мобільній сфері і ось вже настала пора купувати новий телефон.
Після довгих роздумів я обрав Nexus 4 і в цьому дописі я спробую пояснити чому.

Минулої осені я серйозно думав про перехід до «ворожого табору», тобто купити iPhone. Мене майже влаштовує залізо, програми для iOS значно кращої якості за програми для Android і т.п. (будь-який фанат iPhone наведе ще з десяток аргументів).
Зупинило мене те, що вийшов iPhone 4S а не iPhone 5 а також повне несприйняття мобільної екосистеми Apple. Мені не подобається шлях, яким рухається Apple в мобільній сфері: App Store з драконівськими обмеженнями для розробників, iTunes Store, де неможливо купити музику (лише отримати обмежену ліцензію на особисте прослуховування), не подобаються сервіси iCloud і т.п. (будь-який фанат Android наведе ще з десяток аргументів).
Так, я користувач OS X, але політика Apple щодо настільних компʼютерів мене в даний момент влаштовує. Якщо вона зміниться — можливо мені доведеться змінити ОС.

Звісно, крім Android та iOS ще є інші мобільні ОС але я їх серйозно не розглядаю (кому потрібен Windows Phone?).

Вирішивши залишитися на Android я почав обирати конкретну модель. Минулої осені вийшов Galaxy Nexus і я вже був готовий його купити одразу після анонсу. Але Google вирішив спочатку запустити його в CDMA оператора Verizon що мене зовсім не влаштовувало (я хотів використовувати свій телефон не лише в США). Потім я поїхав в Україну і питання купівлі нового телефону відклалося мінімум на півроку. Влітку вийшов Samsung Galaxy S III і я навіть збирався його купувати в британському інтернет-магазині (бо в штатах він продавався лише з 2х річним контрактом). Але спробувавши його в місцевому магазині і дізнавшись про вихід нового Nexus восени я вирішив ще почекати.

Трохи про мобільних операторів в США (для загального розвитку). Великих операторів тут 4: Verizon (CDMA), AT&T (GSM), Sprint (CDMA) та T-Mobile (GSM). Перші 3 оператори також мають LTE мережі.

Досить поширеної практикою є продаж операторами субсидованих телефонів разом з 2х річним контрактом.
Поясню це на прикладі iPhone 5 та AT&T:
— телефон коштує $200 (16Гб модель), він буде залоченим під AT&T і в разі, якщо ви вирішите розірвати контракт, ви маєте заплатити Early Termination Fee ($325 мінус $10 за кожен місяць оплаченого сервісу).
— мінімальний тарифний план коштує $40 за 450 хвилин та $20 за 300Мб трафіку (або $30 за 3Гб, $50 за 5Гб)
Мінімальна вартість за 2 роки (iPhone 5 + сервіс) — $1640.
Щоб ви не думали, що це лише для iPhone — ціна Samsung Galaxy S III або LG Optimus G з 2х річним контрактом така сама.

AT&T також має припейд. Тарифи:
— розблокований iPhone 5 (16Гб модель) буде коштувати $650. iPhone офіційно не працює з припейдом AT&T але є спосіб це обійти.
— розблоковані Samsung Galaxy S III та LG Optimus G коштують $550.
— найпростіший план це 10 центів/хвилина, 1 цент за 5Кб трафіку але він не для смартфонів.
— 250 хвилин в місяць за $25, 50Мб за $5 (не серйозно), $15 за 200Мб та 1Гб за $25 (інших варіантів трафіку немає).
Мінімальна вартість за 2 роки (iPhone 5 + сервіс) — $1610 (або $1370 з 50Мб трафіку щомісяця).

В мене немає претензій до ціни сервісу (мобільні технології загалом недешева штука), в мене серйозні претензії до відсутності вибору. «Хочеш смартфон? Їж той сервіс, який ми тобі даємо, а якщо тобі мало трафіку — плати ще».
Можливо я якийсь неправильний користувач смартфонів але в місяць я використовую максимум 30 хвилин розмов (щоб вирішити якісь термінові питання). Для решти у мене є Google Voice та Skype і я не розумію, чому я маю платити за купу мобільних хвилин, якими просто не користуюсь. А от трафіку мені потрібно багато 🙂
Саме через це я використовую припейд від T-Mobile за $30: 100 хвилин розмов та 5Гб трафіку.
Вартість сервісу за 2 роки — $720.

Google намагається поламати цю порочну практику субсидованих телефонів тому і запускає Nexus 4 за досить низькою ціною ($300 або $350) без контракту. Характеристики можна подивитися в Google Play.
Недоліки такого підходу — 8Гб або 16Гб внутрішньої памʼяті, відсутність microSD та відсутність підтримки мереж LTE.

На мою думку проблеми з внутрішньою памʼяттю виникли не лише через низьку ціну але й тому, що Google намагається перевести користувачів в свої «хмари» для зберігання великих файлів. Мене таких підхід в принципі влаштовує, моя музика вже лежить в Google Music а 16Гб буде достатньо щоб тимчасового зберегти її частину на телефоні.

Щодо відсутності підтримки мереж LTE — тут проблема складніша:
— Verizon та Sprint це CDMA оператори з усіма наслідками цієї технології (в США не використовується аналог SIM карт для CDMA мереж). Виробники телефонів не можуть отримати доступ до цих мереж без благословіння операторів, які хочуть продавати телефони від себе додавши в систему купу операторського мотлоху який нормальним людям не потрібен, який неможливо просто так вилучити і який гальмує оновлення ОС — оновлення Galaxy Nexus від Verizon виходили з 2х-3х місячною затримкою. Звісно ці вимоги зовсім не влаштовують Google. Лише Apple може ламати через коліно цих операторів і продавати iPhone «чистим» бо без iPhone ці оператори втратять значну кількість користувачів.
— AT&T це GSM оператор, який дозволяє в своїй мережі будь-які сумісні телефони, але його LTE мережа є досить унікальною в світі з частотами 700MHz та 1700MHz тому Google вирішив поки не робити окрему версію Nexus 4 спеціально для AT&T (та ще кількох канадських операторів). В Європі зовсім інші частоти LTE мереж: 1800MHz, 2600MHz і т.п. Apple випускає дві GSM версії iPhone 5 — для Америки та решти світу.
— T-Mobile поки лише планує запускати LTE мережу наступного року.

Підсумовуючи вищесказане хочу сказати, що я підтримую Google та T-Mobile у їх боротьбі з неправильною (на мою думку) системою субсидованих телефонів та незбалансованих тарифів.
Швидкості в HSPA+ 42Мб/с мережі мають бути цілком достатніми для мене а от з деякими недоліками Nexus 4 доведеться миритися, але після T-Mobile G1 мені вже нічого не страшно 🙂

Nexus 4 почне продаватися на Google Play 13-го листопада і я перший в черзі на 16Гб модель. Шкода немає попереднього замовлення з доставкою в день початку продажу (як це робить Apple). Док станцію з можливістю безпровідної зарядки напевне теж буду брати.

Додано 13.11.2012: Продаж Nexus 4 в США розпочався сьогодні приблизно о 8:30 ранку за Тихоокеанським часом. Я прокидався о 7:00 та 8:00 але тоді ще нічого не продавалося. О 8:10 я знову ліг спати, о 8:50 прокинувся але 16Гб модель вже розібрали. Брати 8Гб модель не бачу сенсу тому буду чекати наступного розпродажу. Висновок — треба менше спати в день старту продажів подібних девайсів 🙂

В інтернеті я вже майже 10 років — починав в квітні 2002 року з похвилинного модемного з’єднання та браузера Opera 5.0 з показом лише закешованих картинок (якщо ви розумієте, що про я 🙂

За цей час я залишив в мережі купу власної персональної інформації — ім’я, вік, місто проживання, мобільний телефон, мило і т.п. Я реєструвався на усіх більш-менш відомих сайтах (зазвичай лише щоб глянути, як там всередині) а також створив дуже багато поштових скриньок (більше півсотні, з яких реально користувався менше 10).

Останнім часом я почав зворотній процес — я намагаюсь вилучити свої профілі на непотрібних мені сайтах та соціальних мережах а також зайві поштові скриньки. Я не намагаюсь щось приховати — все що з’явилося в мережі там і залишиться навіки, але хочеться трохи зменшити свій інформаційний шум (та кількість вхідної пошти).

Вчора Яндекс презентував сервіс Яндекс.Люди, за допомогою якого можна шукати людей за їх профілями в різних соціальних мережах (від Фкантаґтє до зовсім невідомих).
За своїм ім’ям я не знайшов нічого цікавого — лише 5-7 моїх акаунтів та повних тезок в різних містах.
На перший погляд за моїм ніком теж не знайшлось нічого цікавого але якщо придивитися до акаунту в LiveJournal то виявиться, що то не я.
Так, там вказаний мій нік та дата народження але адреса журналу незрозуміла — orbosmee.livejournal.com

Якщо придивитися уважніше, то акаунт виявиться дуже дивним — зареєстрований в кінці січня 2012 року, усі дописи російською мовою, написані між 13:17 та 13:48 2-го лютого 2012 року, 0 коментарів та більше 600 незрозумілих друзів. А друзі це найголовніше — ви тільки подивіться на ніки:

Усі акаунти я не переглядав, але трохи поклацав — вони зареєстровані з кінця грудня 2011 року до кінця січня 2012, якщо дописи є то вони написані протягом години. А якщо трапляється заповнене Bio і за ним поґуґлити то можна знайти справжні акаунти, для прикладу:

donaldsonovo.livejournal.com/profile — бот
maksik.livejournal.com/profile — справжній

bazinoo83.livejournal.com/profile — бот
makeev.livejournal.com/profile — справжній

Я ще вчора написав в службу підтримки LiveJournal але реакції поки немає. В принципі я не особливо чекаю блокування акаунту або принаймні вилучення моїх даних бо це лише для мене очевидний зв’язок між ніком та датою народження.

Що це може бути? На мою думку все просто, якщо згадати, що відбувалося в грудні 2011 року в Росії. Акаунти, що створені в січні-лютому це вже підготовка до березневих виборів Путіна (потрібно ж якось створювати «всенародну підтримку» в інтернеті).

Раджу усім скористатися сервісом Яндекса і перевірити чи на ваші імена/ніки не зареєстровано якихось блоґів. А потім написати в службу підтримки ЖЖ з вимогою вилучити ваші дані.

А ще більш глобальна порада — слідкуйте, які дані ви залишаєте в інтернеті і як їх можуть використати.

Додано пізніше:
Оцінити масштаб клонування також можна використавши зацікавлення, які деякі користувачі залишають в себе в профілі.
Ось, для прикладу, всі користувачі із зацікавленням «карнавал уродов» мають ім’я Майла та оновлювались від 4 днів до 2х тижнів тому (крім, звісно, оригінального акаунту).

Ще один акаунт з моїм ніком та датою народження: vkucepov.livejournal.com/profile
А ось його політичні вподобання 🙂

Додано ще пізніше:
Надійшла відповідь від сапорту LiveJournal. Вони не вважають використання мого ніку порушенням їх правил. Я приблизно такої відповіді і очікував, все таки нік це не ім’я. Але звернути увагу на підозрілість подібних дій їм би не завадило.

Thank you for your inquiry. The use of your internet nickname is not considered to be a violation of our policies. If these users are actually specifically claiming to be you, or republishing material that belongs to you, this could constitute an actionable violation of our policies. If such material exists, please reply to provide links. Otherwise, we cannot at this time consider this to conclusively be impersonation or an invasion of your privacy.

Додано наостанок:
На 26.02.2012 Яндекс знаходить 8 моїх клонів в ЖЖ:

uafmarf.livejournal.com/profile
rdespivado.livejournal.com/profile
pkaddes28.livejournal.com/profile
nimspirtc.livejournal.com/profile
orbosmee.livejournal.com/profile
vkucepov.livejournal.com/profile
frommaaqyq.livejournal.com/profile
killianise.livejournal.com/profile

З них 7-ро є членами only_putin.
Доколє? ©