Morro BayMorro Bay // 2010-09-04

Для нового сайту мені був потрібен хостинг для фотографій в Галереї. Раніше вони були розміщені на Google Picasa Web але внаслідок «інновацій» від Ґуґла зʼявилися Google Photos. Останні з часом повністю замінили Google Picasa Web, в процесі прибравши кілька зручних (для мене) можливостей, для прикладу, «постійні» посилання на файли.

Розміщати фотографії на віртуальному сервері від Linode я не бачу сенсу — довелося б докупляти недешеве місце. Тому я почав розглядати сторонні сервіси.

Flickr був одним з сервісів, що я колись активно використовував для бекапу фотоархіву, але рік тому вони значно урізали безкоштовний план і я прибрав звідти свої фотки (5Тб).

читати далі →

З самого початку захопленням фотографуванням (перша камера — 2006 рік) у мене почав накопичуватись великий архів фото-відео бо я прагнув зберегти усі фото, незалежно від того, використані вони якось чи ні.
Професійні фотографи одразу видаляють невдалі кадри, але мені було шкода це робити.
В 2011 році я з jpeg перейшов на RAW і ситуація з вільним місцем лише погіршилась.

Накращим (на мою думку) способом бекапу в «хмари» є спеціалізовані сервіси типу Amazon S3, Amazon Glacier та їх аналоги від Google та Microsoft.

читати далі →

На початку цього року я вже писав про IPv6 і згадував про перше повномасштабне тестування IPv6 в інтернеті 8 червня 2011 року. Оскільки 8 червня (за UTC) вже закінчилося то можна підбивати підсумки.

Підготовка
Ще півроку тому я додав підтримку IPv6 моєму серверу на Linode за допомогою тунелю від Hurricane Electric. Першим сайтом, що отримав підтримку IPv6 ще в січні, став mrgall.com.

читати далі →

Майже всі користувачі Інтернету мають поштові скриньки.
Серед українських користувачів досить популярні поштові сервіси від Gmail.com, Mail.Ru, Ukr.net та I.ua.
Якщо причину популярності Gmail.com ще можна зрозуміти (на мою думку це найкращий з масових поштових сервісів) то чому багато хто й досі використовує Mail.ru — питання відкрите.

Точніше не важко здогадатися, що причин тут декілька, найголовніші серед яких це звичка («якось працює і добре») та побоювання щодо втрати старої поштової адреси (яку знають всі потрібні контакти).

Оскільки мені вже набридло отримувати листи від користувачів Mail.ru, написані українською, але без українських літер то в цьому дописі я спробую детально пояснити, як легко перейти з Mail.Ru на Gmail.com зі збереженням старої адреси.

читати далі →

Історія питання

На початку створення Інтернету ще не було відомо, що за 20-30 років він ввійде в майже усі сфери життя людини. Тому був розроблений протокол IPv4 лише з 4.3 мільярдами адрес (типу 123.123.123.123).

Здавалося цих адрес має вистачити майже усім людям на Землі, але з самого початку IP-адреси роздавались компаніям, організаціям та університетам великими пачками «про запас»

читати далі →

Так історично склалося, що в Google є три типи акаунтів:

Gmail Account, його можна зареєструвати на gmail.com і отримати логін ім’я@gmail.com (або ім’я@googlemail.com в Німеччині та Великій Британії). З цим типом акаунту доступні всі сервіси Google.

Google Acoount, його можна зареєструвати на google.com/accounts зі своєю власною скринькою і отримати логін ім’я@поштовий-домен.com. З цим типом акаунту доступні майже всі сервіси Google (звісно крім Gmail).

Google Apps Account, його потрібно реєструвати для всього домену на google.com/a а потім з адмінки домену створювати логіни ім’я@власний-домен.com. З цим типом акаунту доступний обмежений набір сервісів (Gmail, Google Talk, Calendar, Docs, Sites)

читати далі →

Пояснювати, що таке LiveJournal та Google Reader я не буду — якщо ви ними не користуєтесь — цей допис не для вас 😉

Здавалося, що ж складного читати LiveJournal в Google Reader, адже кожен ЖЖ має RSS та Atom стрічки?

Але в ці стрічки не потрапляють повідомлення користувачів, що доступні лише для друзів. Це очевидно і цілком логічно, адже ці стрічки — публічні. Але ми хочемо читати всі дописи в Google Reader, що ж робити?

LiveJournal може віддавати всі дописи в RSS та Atom стрічки, якщо ввести свій логін і пароль, але таку авторизацію не підтримує Google Reader. Тому я написав такий собі скрипт-«проксі», який авторизується в LiveJournal та віддає повні стрічки в Google Reader.
Для його роботи потрібно мати власний хостинг, мінімальні навички редагування файлів та роботи з ftp сервером.

читати далі →

Інколи хочеться мати доступ до свого ком’ютера, коли знаходишся поза домом.
Наприклад глянути, як там качаються торенти, або дуже потрібно отримати файл, що лежить вдома на вінті, чи ще щось (в житті всяке буває).

Але от проблема — провайдер хоча і видає реальні IP (що не починаються на 10. або 192.168.) але періодично їх міняє (а якщо взагалі не видає то цю статтю далі можна не читати).
Послуга «постійний ІР» рятує, але її надають не всі провайдера, та й коштує вона інколи до половини плати за інтернет.

читати далі →

В цьому дописі я не буду писати про те, що таке ІЕ6, чому його ненавидять усі веб-розробники та які є хаки, щоб він поводився більш-менш пристойно.

Я пропоную святкувати. Святкувати 8-му річницю дійсно чудового продукту, який зветься Internet Explorer 6!
А як же може бути інакше, якщо він з’явився аж 27 серпня 2001 року (за 2 тижні до трагедії 9/11) але ним і досі користуються 20% інтернет-користувачів в світі (в Україні — 15%)? Мільйони мух не можуть помилятися!
Тому давайте відкинемо всі стереотипи і відзначимо ювілей браузера, який мав, має та ще довго матиме величезний вплив на Веб.

читати далі →

Приблизно рік тому я писав (1 і 2) про різні нісенітниці, що я знаходив у вихідних кодах html сторінок.
І от сьогодні я натрапив на черговий шедевр:
<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=windows-utf-8" />
Як то кажуть — без коментарів