Отже нарешті вчора я з’їздив в доти.
Десь о 14:00 ми з MrZIMM’ом сходили скупилися а потім почали на Дачній чекати на якусь муршрутку до Білогородки або хоча б до КПП. Запитали у водії маршруток на Житомир, вони заломили 15 гривень за 7 км.
Потім ми побачили, що автобус на Білогородку просто проїхав, не зупиняючись. Ми пішли до Житомирської. Але там було теж саме. Потім ми сіли на метро ї поїхали на Святошино. Там ми пропустили одну маршрутку – вона стала далеко і потім швидко поїхала. Потім ми запитали водія маршрутки на Боярку, чим можна до КПП дістатися. Він відповів що під мостом кінцева автобусів, що їдуть прямо по Житомирському шоссе. Під мостом ми нарешті сіли в автобус. В пошуках транспотру було змарновано година.
Доїхавши за 5хв до КПП ми зразу пішли до 58 доту. Нажаль потрапити всередину ми не змогли тому просто оглянули його.
Потім ми через ліс вийшли до дороги на Білогородку але дійшовши до Овочевої бази ми повернули праворуч і пішли через ліс. Над річкою ми пофоткали другий і третій доти.
Але наша мета був 3х поверховий Білогородський дот
Я був у ньому 3 роки тому тому мені було дуже легко в ньому орієнтуватися. По ньому бігала ватага малих і грала в піжмурки. Заблудитися там було просто ніде. Ми двічі обійшли все, потім вибрались наверх. Трохи відпочивши і підкріпившись ми пішли шукати зовнішні амбразури. Вони виходили на берег річки. Потім ми знову спустилися в дот і ще раз все детально обдивилися.
Потім ми пішли на маршрутку і нарешті опинилися в Києві

В доті було дуже багато слідів зйомок – знаки на стінах, дуже багато пінопласту у всіх коридорах, у великій кімнаті вони з пінопласту зробили стіну і в ній по фільму грали в баскетбол. Також кіношники розкопали чорний хід для того щоб заносити свою апаратуру – через 2 драбини це зробити було неможливо. Також вони зробили з цегли і монтажної піни арку.

В доті мені дуже сподобалось , можливо ми ще коли туди сходимо

Фотогалерея: Похід в доти (20 травня 2006)