NAS: Network-attached storage (мережевий диск)
Raspberry Pi
Я вже колись описував, що моїм першим NASʼом був Raspberry Pi першого покоління. Диск був зовнішнім, приєднаним по USB 2.0, тому швидкість була мінімальна. Але тим не менше, це дало можливість оцінити зручності мережевого диску та підштовхнуло до подальшого вивчення цього напрямку.
Backblaze B2
Я почав використовувати онлайн сховище Backblaze B2 для збереження фотографій для нової версії галереї 2 місяці тому. Якщо перед ним поставити Cloudflare Proxy то виходить більш-менш нормальний сервіс. Але за цей час я помітив кілька проблем: короткотермінова (528 помилка Cloudflare) та довготермінова (500 помилка Backblaze).
Моя Галерея була трохи покращена 2 місяці тому, коли я запустив новий сайт, але основна проблема залишилася — занадто багато фотографій. Справа не в тому, що мені хотілося мати увесь архів онлайн, а скоріше як вдумливо оцінити 14к фотографій та не зʼїхати з глузду. І здається я знайшов спосіб та досягнув мети.
Процес
Ідея була вибрати 100-150 найкращих фотографій за 15+ років, які б могли розказати історію
Веб-сайти постійно скануються ботами. Це може бути пошукові системи (Google, Bing), спеціалізовані сервіси (Wayback Machine, Semrush), маловідомі але наполеглеві (AhrefsBot, MJ12bot) або щось незрозуміле (Mozilla/5.0). Усі вони намагаються зібрати якусь інформацію з сайту.
Мені в прицнипі байдуже, коли вони відвідують існуючі сторінки сайту. Тому я рідко заглядаю в access.log, хіба хтось намагається підібрати пароль до адмінки і це впливає на швидкодію сервера.
Пройшло вже 4 роки з часу написання допису Бекап фото-відео в «хмарах».
Коротко про те, що сталося за цей час
Існують дві основні проблеми компʼютерних наук:
Другу та третю я поки для себе остаточно не вирішив, а от з першою наче розібрався в контексті веб-розробки.
Колись давно я розглядав прив’язку фотографій до географічних координат. GPS приймача в мене вже немає але я все одно вручну розкладаю фото на мапі в Lightroom (хоча б приблизно). Телефон робить це автоматично зі своїми фотками а Google Photos показує це в зручному вигляді.
Для нового сайту мені був потрібен хостинг для фотографій в Галереї. Раніше вони були розміщені на Google Picasa Web але внаслідок «інновацій» від Ґуґла зʼявилися Google Photos. Останні з часом повністю замінили Google Picasa Web, в процесі прибравши кілька зручних (для мене) можливостей, для прикладу, «постійні» посилання на файли.
Розміщати фотографії на віртуальному сервері від Linode я не бачу сенсу — довелося б докупляти недешеве місце. Тому я почав розглядати сторонні сервіси.
Flickr був одним з сервісів, що я колись активно використовував для бекапу фотоархіву, але рік тому вони значно урізали безкоштовний план і я прибрав звідти свої фотки (5Тб).
Цьому сайту вже 15 років і за цей час він встиг пережити кілька версій. Спочатку це був статичний сайт, потім я додав сюди трохи PHP, далі встановив WordPress в папку /blog/ та зробив стиль сайту та блоґу подібними. В такому вигляді цей «монстр Франкенштейна» і дожив до 2020 року. Але цей рік приніс багато змін і я вирішив зробити новий сайт моїм карантинним проектом.
Я не маю ілюзій щодо актуальності персональних сайтів — соціальні мережі давно їх поглинули, навіть деякі бізнеси мають лише Facebook сторінку. Сучасний максимум це сайт-візитка та зрідка портфоліо, для прикладу у професійних фотографів, але все частіше його заміняє Instagram. Про блоґи з відносно короткими дописами і говорити нічого (мої перші дописи тут помістилися б у Twitter, але його ще не було).
Я купив першу версію Raspberry Pi на початку 2013 року. Спочатку я експерементував з датчиками температури та вологості, згодом використовував для завантаження фоток в «хмари», потім приєднав до телевізора як медіа-плеєр. З часом стало зрозуміло, що Raspberry Pi занадто слабкий і потрібні окремо NAS та медіа-плеєр. Першим став Synology DS213j а згодом зʼявився і Nexus Player.
