Штати очима українця

На написання цього допису мене наштовхнули коментарі до одного з попередніх дописів.

Вперше про штати я почав писати в цьому блозі 2 роки тому, навіть створив відповідну категорію — США. Але останнім часом я туди мало що пишу бо вже трохи звик до країни і пропало те відчуття новизни та незвичайності, яке спонукало дописувати в блоґ. Але бажання читачів — закон, тому починаю нову серію дописів про штати. Не соромтесь коментувати та задавати питання — вони будуть стимулом до швидшого написання нових дописів.

Найчастіше про США дізнаються з фільмів, серіалів та іншої відеопродукції (документальні фільми знімають не лише німці, якщо ви розумієте, про що я ). Але фільми не зовсім точно описують реальність тому і виникають стереотипи, що тут всі тупі, гладкі, харчуються лише в фаст-фудах та ходять в ковбойських черевиках (це перше, що спало мені на думку). Насправді все трохи по іншому.

san-diegoСША — досить велика країна тому кожен штат мають свої особливості. Я мешкаю в Сан Дієґо (Каліфорнія), тому буду в основному описувати те, що відбувається навколо.

Сан Дієґо — головний військовий порт на Тихому океані а ще — прикордонне місто з Мексикою. Тому тут багато військових та мексиканців (нічого не нагадує? )

До Мексики можна доїхати на трамваї (який тут чомусь називається Trolley). Потім метрів 200 по пішохідному переході і ви вже закордоном (ніяких перевірок документів, просто пройти через турнікет). Є інший спосіб — на авто, документи теж не питають. Але назад пішки набагато швидше (автомобільні черги на в’їзд в штати бувають дуже великі).
Щоб повернутися до штатів потрібно показувати документи, але я б не сказав, що прикордонний контроль тут дуже суровий — все відбувається дуже швидко. Інша справа, що якщо ви захочете поїхати до Лос Анжелесу чи ще куди — по дорозі у вас перевірять документи.

Документом тут вважається будь-який документ з фото, але найчастіше використовуються права (їх мають майже всі з 16-ти років). Раніше в Мексику та Канаду всі їздили саме з ними. Зараз вже потрібний закордонний паспорт (точніше просто паспорт, права це і є внутрішній паспорт).

Міський транспорт розвинений непогано, але оскільки місто дуже велике за площею (бо будинки в основному одноповерхові, рідше 2-3) то, щоб дістатися з одного кінця в інший, потрібно витратити годин 2-3. Тому ним користуються не багато людей. На машині — інша справа, за 30-40 хвилин можна доїхати будь-куди.

Не забуваємо про коментарі — адже саме від них залежить продовження 😉