Цей день завжди був для мене сумним…
В шкільні роки він означав, що вільне і безтурботне життя закінчилося і починаються не веселі дні навчання…
Потім, за місяць-другий, я «втягувався» і трохи заспокоювався, а навесні починав мріяти про літо))
В студенські роки було те саме.
Зараз, коли навчання скінчилося, цей день не втратив актуальності.
Тепер він пов’язаний із закінченням одного етапу в житті і початком іншого.
Вчора я прилетів в штати на півроку.
Не байдики бити або подорожувати а працювати. І не так за грошима або іншими американськими благами а щоб отримати знання та досвід.
Найтяжче те, що в Україні залишилась кохана людина. Як ми це переживемо я не знаю…
Але я оптимістично дивлюся на життя, тому вірю, що життя з часом нормалізується)
Не буває таких проблем та негараздів в житті, які неможливо розв’язати.
І ще одне, про мрії. Мріяти це завжди добре, але у мрій є одна особливість — вони здійснюються. Але не тоді, коли цього дуже бажаєш, а тоді, коли цього вже зовсім не чекаєш. Найгірше те, що вони здійснюються майже одночасно і протирічать одна одній. Тому обережніше з мріями…
З Інтернету я не зникаю, е-пошта, Jabber та Skype ті ж самі (про ICQ я думаю ви вже в курсі 😉 ), різниця з Києвом -10 годин (тому не дивуйтесь моїй присутності о 4й ночі як це було рік тому).
Питання дня:
Скільки потрібно програмістів, щоб замінити одну лампочку?
Я планував дістатися Сан Дієґо за 24 годин (враховуючи дорогу до ареопорту в Києві і з аеропорту в Сан Дієґо) але вийшло 40 (майже 2 доби)…
Але все по порядку.
В Бориспіль я дістався о 11:00, пройшов усі процедури (митники, реєстрація, прикордонники, перевірка на авіаційну безпеку) і сів чекати початку посадки на літак (мій рейс мав вилетіти о 12:55)
Але саджати не поспішали і об’явили, що рейс затримується на годину, бо літак тільки-тільки прибув з рейсу і ще не прибраний.
Читати далі →
Сьогодні лечу в Штати на 2 тижні.
Цього разу маршрут трохи інший:
Kyiv -> New York -> San Diego
Це на одну пересадку менше, ніж минулого разу.
Додому повертаюсь 22 березня тим самим маршрутом:
San Diego -> New York -> Kyiv
В інтернеті я буду, jabber і skype ті самі (icq я вже не користуюсь), різниця в часі з Києвом -10 годин.
Що кому привезти — пишіть
Вже більше тижня, як я повернувся додому
Переліт нічим особливим не запам’ятався, ну хіба в аеропорту Сан Франциско я зустрів співвітчизника, що теж летів до Києва.
Київ зустрів холодом. Після 25-30 в Каліфорнії, тутешні +7 для мене як зима))))
Потроху звикаю до “сурової реальності” України)
Дістаю продавців в магазинах, намагаючись розрахуватись карткою.
В деяких (наприклад Фуршеті) все проходить без проблем, видно вони вже добре натреновані.
А от в Ювілейному (що біля мого універу) я ледве до інфаркту продавця не довів, купуючи булочку за $0.52 – апарат вимкнувся під час друкування чеку і вона не знала, що робити)))
Фоток я привіз біля 1.3Гб, але викласти поки немає можливості – на хостингу місце скінчилося…
Ось так закінчилася моя поїздка в штати.
Чи поїду я туди знову? Не знаю, часу на роздуми приблизно рік…
Я вже місяць, як в Штатах.
В неділю зранку вже вилітаю додому
За цей місяць було багато справ і подій.
По-перше, я активував грінкарту, подав заявку на отримання SSN’у (потрібно для подальшої роботи), завів банківський та PayPal рахунки (з України це зробити майже неможливо), став на облік в армію (обов’язково для чоловіків 18-25 років, але з 1973 жодного не призвали ) і т.п. Тобто виконав обов’язкову програму перебування
По-друге, побачив їх стиль життя, їхні звички, навчився більш-менш спілкуватися з ними. Звісно місяць це дуже мало, але для початку – достатньо.
Читати далі →
Інтернету в новій квартирі ще немає – пробували дзвонити в AT&T, поговорили майже пів-години, але нічого конкретного вони не сказали, лише 10 разів запитали нашу адресу, також взяли мобільний та мило – пообіцяли повідомити про можливість підключення. Відчуваю що до мого від’їзду він і не з’явиться…
Поки я ходжу за будинок щоб підключитися до відкритої wi-fi мережі (скоріше за все якийсь ламер забув поставити пароль))))
Швидкість в принципі нічого (2Мб/с) але трохи незручно – доводиться сидіти на сходах))) Якби наші вікна виходили на іншу сторону – можна було б прямо з балкону до неї приєднуватися))))
Прогулянки до інтернет-східців з ноутом під мишкою я роблю раз в пару годин. Сусіди вже напевне думають, що я ходжу якись банк ламати, чи ще щось таке))))
Торент працює, швидкість від 200 до 400 КБ/с.
Читати далі →
Минулого тижня сталося багато подій.
У вівторок я вперше побував в Сан Дієґо (якщо не рахувати дорогу з аеропорту пізно ввечері).
До того я жив в Чула Вісті – це місто на південному-сході від Сан Дієґо.
Головний транспорт в штатах – машина. Без неї нормально пересуватися тут неможливо. Але незважаючи на велику кількість машин пробки тут бувають дуже рідко – рятують хайвеї.
Але оскільки ми поки не маємо машини (треба мати SSN та здати тут на права) – в місто ми поїхали на громадському транспорті.
Ним користуються лише ті, хто з певних причин не має машини (через відсутність грошей або через проблеми із здоров’ям).
Фактично це бідні мексиканці та студенти коледжу (теж в основному латиноси )
Спочатку ми сіли на автобус, потім пересіли на трамвай, який тут чомусь називається trolley.
Їхав він доволі швидко поки не заїхав в Downtown (цент міста). Там трамвай зупиняється на світлофорах і т.п.
Центр міста виявився не таким, як я собі уявляв. Дуже багато безпритульних, які лежать на центральних вулицях, обшарпані 1-2 поверхові будинки і т.п.
Читати далі →
Вже тиждень, як я перебуваю біля Сан Дієґо.
До родичів я приїхав пізно вночі, а коли прокинувся побачив басейн та пальми.
Йшов дрібний дощ, це було досить дивно для південної Каліфорнії. Але до вечора погода покращилась і ми поїхали на океан.
Читати далі →
Я летів до Сан Дієго через Амстердам та Сан Франциско.
Літак до Амстердама був о 6:45 ранку. Тому о 00:00 ми виїхали в аеропорт.
Приблизно о першій ми вже були в Борисполі і десь до п’ятої чекали на реєстрацію в залі очікування.
В аеропорту було більш-менш нормально, але під ранок стало прохолодніше….
Напроти, на 3х креслах, спав турок (чи араб)
Коли хтось намагався його посунути він прокидався і починав лаятись незрозумілою мовою)))
Потім оголосили реєстрацію наш рейс і ми пішли.
Всі процедури пройшли без проблем (хоча від знайомих ми наслухались історій про проблеми з митницею)
Читати далі →
Завтра рано вранці я лечу в Штати (на місяць)
В душі в мене різні почуття……
З одного боку, цікаво подивитися на іншу країну, інший світ.
З іншого боку, дуже важко залишати тут кохану людину……
Спочатку лечу до Амстердама (2 години), потім до Сан Франциско (10 годин), потім годину до Сан Дієго.
Подорож звісно довга, але думаю буде не дуже важкою.
В Україну я повернуся 22 жовтня
Аська і Скайп та сама, різниця в часі -10 годин
