Епопея з Nexus 4

Google уміє робити гарні онлайн сервіси — пошук, пошта, календар, документи і т.п.
Так, інколи у них бувають проблеми, але зазвичай їх швидко вирішують.
Google (поки) не вміє продавати фізичні товари – початок продажу Nexus 4 обернувся епічним фейлом.

В минулому дописі я писав про те, що продаж розпочнеться 13-го листопада.
Трохи раніше в той день Nexus 4 почали продавати в Австралії та Європі. І скрізь користувачі зіштовхнулися з неможливістю зробити замовлення через постійні помилки Google Wallet. Але не зважаючи на проблеми телефони закінчувалися за 30-40 хвилин і Google вивішував повідомлення «Sold Out».

Мене більш цікавив стан справ в США тому я тусувався на форумі xda-developers і там спочатку всі думали на 12-ту ночі (початок нової доби) за Тихоокеанським часом. Але о 12-й нічого не сталося. Я спокійно ліг стати поставивши будильник на 7-му ранку.

Я прокидався о 7-й та 8-й але тоді ще нічого не продавалося. О 8:10 я знову ліг спати, о 8:50 прокинувся але 16Гб модель на той момент вже розібрали. Та навіть якби я почав замовляти о 8:30 — не факт, що в мене щось вийшло — багато користувачів клікали півгодини але так нічого і не замовили. Інші були більш успішні — замість 1-2 телефонів назамовляли їх десяток 🙂
За кілька тижнів до цього на сторінці замовлення Nexus 4 зʼявилася спеціальна форма, заповнивши яку Google обіцяв повідомити про старт продажів. Звісно ніяких листів 13-го листопада я не отримав (як і решта).
Чому Google не зробив попереднє замовлення (як це роблять всі нормальні онлайн магазини) або принаймні не додав ще серверів для американського запуску (зважаючи на досвід в Австралії та Британії) — невідомо.

27-го листопада вночі Google прислав радісного листа про те, що продаж почнеться о 12й дня:

В цей день ситуація повторилася 1 в 1 як 13-го листопада.
Спочатку телефон неможливо було додати в кошик, після натискання кнопки видавався або пустий кошик або ось така помилка:

Якщо ж додати телефон в кошик все ж вдавалося — після натискання кнопки «PROCEED» зʼявлялося ось таке повідомлення:

Оновлюєш сторінку — і все, кошик пустий, починай все з самого початку. При цьому час від часу взагалі зʼявлялося повідомлення «SOLD OUT».

Десь за годину зʼявилося ось таке цікаве повідомлення, але воно трималося лише 10-15 хвилин:

Нарешті приблизно о 3й дня ситуація стабілізувалась — купити все одно не виходило але принаймні телефон перестав зникати з кошика.
Для замовлення потрібно було натиснути відповідну кнопку в той момент, коли Google Wallet відповідав на запити.
Декому щастило це зробити звичайним клацанням, дехто використовував нехитрий спосіб з виделкою в клавіатурі, яка затискає Enter (фото з форуму xda-developers):

Я ж знайшов JS код, що робить те саме, але віртуально:

var a = function(){ document.querySelector('.buy-button-price.goog-inline-block').click(); window.console.log('click'); setTimeout(a,150);}; a();

Запустивши його в консолі браузера я за 10-15 секунд побачив вікно підтвердження замовлення і нарешті замовив телефон:

На жаль, я не встиг замовити телефон, коли час очікування був 1-2 тижні але 2-3 тижні як виявилося теж не погано. До вечора час очікування зріс дуже сильно:

Google відправив мій телефон 5-го грудня і я отримав його в обід 7-го грудня бо єдиний варіант доставки був UPS 2-nd Day Air за $14.

Про враження я детальніше напишу в окремому дописі за кілька тижнів, зараз лише найголовніше.
Якщо порівнювати його з T-Mobile G1 (моїм єдиним телефоном за останні 4 роки) то він здається занадто великими і тонким.
Як на мене, вони б спокійно могли зробити його в 1.5 рази товщим і поставити туди велику батарею (заповітна мрія кожного користувача Android). Але зараз в тренді надтонкі телефони…
За ці 3 дні я експлатував його в дуже екстремальному режимі і на світловий день батареї не вистачало. Думаю при нормальному користуванні він буде спокійно жити з ранку до вечора.
Також мені дуже не вистачає апаратної клавіатури мого G1. Але я вже майже звик до віртуальної клавіатури.

Загалом телефон мені сподобався, я планую користуватися ним 2-3 роки.

Nexus 4 та мобільний звʼязок в США

4 роки тому я купив свій перший телефон на Android – T-Mobile G1.
З того часу багато чого змінилося в мобільній сфері і ось вже настала пора купувати новий телефон.
Після довгих роздумів я обрав Nexus 4 і в цьому дописі я спробую пояснити чому.

Минулої осені я серйозно думав про перехід до «ворожого табору», тобто купити iPhone. Мене майже влаштовує залізо, програми для iOS значно кращої якості за програми для Android і т.п. (будь-який фанат iPhone наведе ще з десяток аргументів).
Зупинило мене те, що вийшов iPhone 4S а не iPhone 5 а також повне несприйняття мобільної екосистеми Apple. Мені не подобається шлях, яким рухається Apple в мобільній сфері: App Store з драконівськими обмеженнями для розробників, iTunes Store, де неможливо купити музику (лише отримати обмежену ліцензію на особисте прослуховування), не подобаються сервіси iCloud і т.п. (будь-який фанат Android наведе ще з десяток аргументів).
Так, я користувач OS X, але політика Apple щодо настільних компʼютерів мене в даний момент влаштовує. Якщо вона зміниться — можливо мені доведеться змінити ОС.

Звісно, крім Android та iOS ще є інші мобільні ОС але я їх серйозно не розглядаю (кому потрібен Windows Phone?).

Вирішивши залишитися на Android я почав обирати конкретну модель. Минулої осені вийшов Galaxy Nexus і я вже був готовий його купити одразу після анонсу. Але Google вирішив спочатку запустити його в CDMA оператора Verizon що мене зовсім не влаштовувало (я хотів використовувати свій телефон не лише в США). Потім я поїхав в Україну і питання купівлі нового телефону відклалося мінімум на півроку. Влітку вийшов Samsung Galaxy S III і я навіть збирався його купувати в британському інтернет-магазині (бо в штатах він продавався лише з 2х річним контрактом). Але спробувавши його в місцевому магазині і дізнавшись про вихід нового Nexus восени я вирішив ще почекати.

Трохи про мобільних операторів в США (для загального розвитку). Великих операторів тут 4: Verizon (CDMA), AT&T (GSM), Sprint (CDMA) та T-Mobile (GSM). Перші 3 оператори також мають LTE мережі.

Досить поширеної практикою є продаж операторами субсидованих телефонів разом з 2х річним контрактом.
Поясню це на прикладі iPhone 5 та AT&T:
— телефон коштує $200 (16Гб модель), він буде залоченим під AT&T і в разі, якщо ви вирішите розірвати контракт, ви маєте заплатити Early Termination Fee ($325 мінус $10 за кожен місяць оплаченого сервісу).
— мінімальний тарифний план коштує $40 за 450 хвилин та $20 за 300Мб трафіку (або $30 за 3Гб, $50 за 5Гб)
Мінімальна вартість за 2 роки (iPhone 5 + сервіс) — $1640.
Щоб ви не думали, що це лише для iPhone — ціна Samsung Galaxy S III або LG Optimus G з 2х річним контрактом така сама.

AT&T також має припейд. Тарифи:
— розблокований iPhone 5 (16Гб модель) буде коштувати $650. iPhone офіційно не працює з припейдом AT&T але є спосіб це обійти.
— розблоковані Samsung Galaxy S III та LG Optimus G коштують $550.
— найпростіший план це 10 центів/хвилина, 1 цент за 5Кб трафіку але він не для смартфонів.
— 250 хвилин в місяць за $25, 50Мб за $5 (не серйозно), $15 за 200Мб та 1Гб за $25 (інших варіантів трафіку немає).
Мінімальна вартість за 2 роки (iPhone 5 + сервіс) — $1610 (або $1370 з 50Мб трафіку щомісяця).

В мене немає претензій до ціни сервісу (мобільні технології загалом недешева штука), в мене серйозні претензії до відсутності вибору. «Хочеш смартфон? Їж той сервіс, який ми тобі даємо, а якщо тобі мало трафіку — плати ще».
Можливо я якийсь неправильний користувач смартфонів але в місяць я використовую максимум 30 хвилин розмов (щоб вирішити якісь термінові питання). Для решти у мене є Google Voice та Skype і я не розумію, чому я маю платити за купу мобільних хвилин, якими просто не користуюсь. А от трафіку мені потрібно багато 🙂
Саме через це я використовую припейд від T-Mobile за $30: 100 хвилин розмов та 5Гб трафіку.
Вартість сервісу за 2 роки — $720.

Google намагається поламати цю порочну практику субсидованих телефонів тому і запускає Nexus 4 за досить низькою ціною ($300 або $350) без контракту. Характеристики можна подивитися в Google Play.
Недоліки такого підходу — 8Гб або 16Гб внутрішньої памʼяті, відсутність microSD та відсутність підтримки мереж LTE.

На мою думку проблеми з внутрішньою памʼяттю виникли не лише через низьку ціну але й тому, що Google намагається перевести користувачів в свої «хмари» для зберігання великих файлів. Мене таких підхід в принципі влаштовує, моя музика вже лежить в Google Music а 16Гб буде достатньо щоб тимчасового зберегти її частину на телефоні.

Щодо відсутності підтримки мереж LTE — тут проблема складніша:
— Verizon та Sprint це CDMA оператори з усіма наслідками цієї технології (в США не використовується аналог SIM карт для CDMA мереж). Виробники телефонів не можуть отримати доступ до цих мереж без благословіння операторів, які хочуть продавати телефони від себе додавши в систему купу операторського мотлоху який нормальним людям не потрібен, який неможливо просто так вилучити і який гальмує оновлення ОС — оновлення Galaxy Nexus від Verizon виходили з 2х-3х місячною затримкою. Звісно ці вимоги зовсім не влаштовують Google. Лише Apple може ламати через коліно цих операторів і продавати iPhone «чистим» бо без iPhone ці оператори втратять значну кількість користувачів.
— AT&T це GSM оператор, який дозволяє в своїй мережі будь-які сумісні телефони, але його LTE мережа є досить унікальною в світі з частотами 700MHz та 1700MHz тому Google вирішив поки не робити окрему версію Nexus 4 спеціально для AT&T (та ще кількох канадських операторів). В Європі зовсім інші частоти LTE мереж: 1800MHz, 2600MHz і т.п. Apple випускає дві GSM версії iPhone 5 — для Америки та решти світу.
— T-Mobile поки лише планує запускати LTE мережу наступного року.

Підсумовуючи вищесказане хочу сказати, що я підтримую Google та T-Mobile у їх боротьбі з неправильною (на мою думку) системою субсидованих телефонів та незбалансованих тарифів.
Швидкості в HSPA+ 42Мб/с мережі мають бути цілком достатніми для мене а от з деякими недоліками Nexus 4 доведеться миритися, але після T-Mobile G1 мені вже нічого не страшно 🙂

Nexus 4 почне продаватися на Google Play 13-го листопада і я перший в черзі на 16Гб модель. Шкода немає попереднього замовлення з доставкою в день початку продажу (як це робить Apple). Док станцію з можливістю безпровідної зарядки напевне теж буду брати.

Додано 13.11.2012: Продаж Nexus 4 в США розпочався сьогодні приблизно о 8:30 ранку за Тихоокеанським часом. Я прокидався о 7:00 та 8:00 але тоді ще нічого не продавалося. О 8:10 я знову ліг спати, о 8:50 прокинувся але 16Гб модель вже розібрали. Брати 8Гб модель не бачу сенсу тому буду чекати наступного розпродажу. Висновок — треба менше спати в день старту продажів подібних девайсів 🙂

Персональні дані та політичні боти в ЖЖ

В інтернеті я вже майже 10 років — починав в квітні 2002 року з похвилинного модемного з’єднання та браузера Opera 5.0 з показом лише закешованих картинок (якщо ви розумієте, що про я 🙂

За цей час я залишив в мережі купу власної персональної інформації — ім’я, вік, місто проживання, мобільний телефон, мило і т.п. Я реєструвався на усіх більш-менш відомих сайтах (зазвичай лише щоб глянути, як там всередині) а також створив дуже багато поштових скриньок (більше півсотні, з яких реально користувався менше 10).

Останнім часом я почав зворотній процес — я намагаюсь вилучити свої профілі на непотрібних мені сайтах та соціальних мережах а також зайві поштові скриньки. Я не намагаюсь щось приховати — все що з’явилося в мережі там і залишиться навіки, але хочеться трохи зменшити свій інформаційний шум (та кількість вхідної пошти).

Вчора Яндекс презентував сервіс Яндекс.Люди, за допомогою якого можна шукати людей за їх профілями в різних соціальних мережах (від Фкантаґтє до зовсім невідомих).
За своїм ім’ям я не знайшов нічого цікавого — лише 5-7 моїх акаунтів та повних тезок в різних містах.
На перший погляд за моїм ніком теж не знайшлось нічого цікавого але якщо придивитися до акаунту в LiveJournal то виявиться, що то не я.
Так, там вказаний мій нік та дата народження але адреса журналу незрозуміла — orbosmee.livejournal.com

Якщо придивитися уважніше, то акаунт виявиться дуже дивним — зареєстрований в кінці січня 2012 року, усі дописи російською мовою, написані між 13:17 та 13:48 2-го лютого 2012 року, 0 коментарів та більше 600 незрозумілих друзів. А друзі це найголовніше — ви тільки подивіться на ніки:

Усі акаунти я не переглядав, але трохи поклацав — вони зареєстровані з кінця грудня 2011 року до кінця січня 2012, якщо дописи є то вони написані протягом години. А якщо трапляється заповнене Bio і за ним поґуґлити то можна знайти справжні акаунти, для прикладу:

donaldsonovo.livejournal.com/profile — бот
maksik.livejournal.com/profile — справжній

bazinoo83.livejournal.com/profile — бот
makeev.livejournal.com/profile — справжній

Я ще вчора написав в службу підтримки LiveJournal але реакції поки немає. В принципі я не особливо чекаю блокування акаунту або принаймні вилучення моїх даних бо це лише для мене очевидний зв’язок між ніком та датою народження.

Що це може бути? На мою думку все просто, якщо згадати, що відбувалося в грудні 2011 року в Росії. Акаунти, що створені в січні-лютому це вже підготовка до березневих виборів Путіна (потрібно ж якось створювати «всенародну підтримку» в інтернеті).

Раджу усім скористатися сервісом Яндекса і перевірити чи на ваші імена/ніки не зареєстровано якихось блоґів. А потім написати в службу підтримки ЖЖ з вимогою вилучити ваші дані.

А ще більш глобальна порада — слідкуйте, які дані ви залишаєте в інтернеті і як їх можуть використати.

Додано пізніше:
Оцінити масштаб клонування також можна використавши зацікавлення, які деякі користувачі залишають в себе в профілі.
Ось, для прикладу, всі користувачі із зацікавленням «карнавал уродов» мають ім’я Майла та оновлювались від 4 днів до 2х тижнів тому (крім, звісно, оригінального акаунту).

Ще один акаунт з моїм ніком та датою народження: vkucepov.livejournal.com/profile
А ось його політичні вподобання 🙂

Додано ще пізніше:
Надійшла відповідь від сапорту LiveJournal. Вони не вважають використання мого ніку порушенням їх правил. Я приблизно такої відповіді і очікував, все таки нік це не ім’я. Але звернути увагу на підозрілість подібних дій їм би не завадило.

Thank you for your inquiry. The use of your internet nickname is not considered to be a violation of our policies. If these users are actually specifically claiming to be you, or republishing material that belongs to you, this could constitute an actionable violation of our policies. If such material exists, please reply to provide links. Otherwise, we cannot at this time consider this to conclusively be impersonation or an invasion of your privacy.

Додано наостанок:
На 26.02.2012 Яндекс знаходить 8 моїх клонів в ЖЖ:

uafmarf.livejournal.com/profile
rdespivado.livejournal.com/profile
pkaddes28.livejournal.com/profile
nimspirtc.livejournal.com/profile
orbosmee.livejournal.com/profile
vkucepov.livejournal.com/profile
frommaaqyq.livejournal.com/profile
killianise.livejournal.com/profile

З них 7-ро є членами only_putin.
Доколє? ©

Новий мобільний та вибір екосистеми

3 роки тому я почав використовувати мобільний телефон T-Mobile G1. Це перший телефон на Android і за 3 роки він дуже сильно застарів.
Остання офіційна прошивка — 1.6, я використовую неофіційну прошивку 2.2.1 але вона працює дуже повільно (та постійні проблеми з вільним місцем).
Зараз я планую купити новий телефон але вибір досить складний. Складність вибору ще і в тому, що новим телефоном я планую користуватися як мінімум 3 роки.

Раніше зміна мобільних телефонів була досить проста — витягнув сімку зі старого телефону і засунув її в новий.
Тепер разом з мобільним телефоном йде ціла екосистема (програм та онлайн-сервісів).
Для прикладу, я активно використовую сервіси Google (основні з них це пошта, контакти, мобільний номер та чат) але музику зберігаю в iTunes (більшість в форматі Apple Lossless, решта — в MP3) а для відео-чату використовую Skype (у Facetime бувають проблеми).
Також я підбираю собі гарний сервіс для відео (з варіантів — Netflix, Hulu, Amazon або iTunes).
І от це все об’єднати в одному пристрої?

На даний момент є лише 2 мобільні ОС, що мене влаштовують. Решта або вмирають вже мертві (MeeGo, Symbian, WebOS) або 100 років мені не потрібні (Windows Phone, BlackBerry)

З переваг iPhone 4S (для мене) — гарний екран, Siri, iCloud для музики, багато якісних програм, як мінімум 3 роки підтримки ОС.
Але з доступом до сервісів Google буде не так зручно, як на Android (контакти не будуть миттєво синхронізуватися, немає такого зручного чату, Google Voice не повноцінний і т.п.) а переходити на iCloud я поки не збираюсь.
Також я зібрав непогану колекцію платних програм для Android на Amazon (вони щодня роздають безкоштовно одну платну програму).

З переваг Galaxy Nexus — повноцінна підтримка сервісів Google, накопичений багаж програм та навичок, Google Music.
Але я сумніваюсь, що оновлення ОС будуть виходити більше 2х років (Google гарантує лише 1.5).
Також Galaxy Nexus в штатах спочатку з’явиться в CDMA оператора Verizon, а я планую використовувати новий телефон і в Україні.

Тому поки я на роздоріжжі який телефон обрати (а разом з ним цілу екосистему).
З одного боку я не хочу з головою занурюватись в екосистему Apple бо з неї потім буде дуже важко вилізти (особливо з iTunes Store), з іншого боку в мене немає повної довіри до мобільного напрямку Google (навіть незважаючи на успіхи Android).

Змiна квартири в СШA

Про переїзд між орендованими квартирами в Україні я майже нічого не знаю — маємо власну.
В штатах власної квартири поки не маємо тому живемо в орендованому житлі.
За 4 роки перебування тут я встиг змінити декілька міст (Сан Дієґо, Пасо Роблес, Анагайм, Буена Парк).
Причини переїзду бувають різні — нова робота в іншому місті (роботодавець інколи навіть оплачує переїзд), не подобається місце або сусіди і т.п.
Все, що я тут описав, ґрунтується на власному досвіді в штаті Каліфорнія, в інших штатах можливо все трохи по іншому.

Пошук нової квартири
Шукати квартиру можна багатьма способами, але зазвичай це роблять в інтернеті або прямо на місці. Біля багатьох житлових комплексів стоять вказівники «Now Rentіng», можна зайти в офіс менеджера і отримати всю потрібну інформацію.
В деяких комплексах є обмеження, наприклад лише для людей віком від 50 років або без домашніх тварин. Також є різні терміни оренди: на півроку-рік а потім помісячно або одразу помісячно.
Ще є така штука як депозит, який вноситься перед вселенням а після виселення повертається лише частина грошей (решта утримується за прибирання, ремонт і т.п.)
Комунальні послуги оплачуються по різному — бувають послуги, які включені в ціну оренди (сміття, вода або газ), решту потрібно оплачувати самостійно (світло, телефон, інтернет і т.п.).

Подання заявки та підписання договору
Щоб вам здали в оренду квартиру потрібно підтвердити, що ви зможете за неї заплатити.
Зазвичай перевіряють кредитну історію та стан банківських рахунків або вашу роботу (дзвонять вашому начальнику і питають, чи дійсно ви там працюєте).
В спеціальній анкеті потрібно вказати досить багато приватної інформації — ім’я, дата народження, SSN, номер водійських прав, мобільний телефон, останні кілька адрес проживання з датами та причинами виселення а також контактами менеджерів, контакти кількох людей, що можуть підтвердити вашу порядність, номери банківських рахунків, номери машин, де ви працюєте та контакти начальника, чи були ви примусово виселені, чи використовуєте ви водяні матраци, чи були ви засуджені або проходили через процедуру банкрутства і т.п.
Перевірка вашої заявки зазвичай триває декілька днів і якщо ви їх влаштовуєте то потрібно підписати договір оренди. В різних комплексах вони бувають різні, інколи до 20 сторінок, кожну з яких потрібно прочитати та поставити свої ініціали.
Ключі від квартири зазвичай видаються кожному мешканцю, також надаються ключі від зовнішніх воріт, пульт для відкриття воріт з машини а також ключі від пошти, пральні і т.п. Також вам надається 1 або 2 місця для паркування машини. Якщо у вас більше машин в сім’ї — додаткові місця можна отримати за гроші (або просто паркуватися на вулиці).

Підготовка до вселення
Перед тим, як вселитися в нову квартиру, потрібно підключити послуги, які не включені до орендної плати.
Зазвичай для цього потрібно дзвонити в компанію, що надає ці послуги (всі вони звісно приватні), створювати в них акаунт і тоді вони почнуть присилати рахунки на ваше ім’я.
Буває, що світло або газ в новій квартирі вимкнені, тоді має прийти спеціальна людина з компанії, що їх включить.
Найдовше підключають телефон та інтернет але про це я напишу в окремому дописі (моя епопея з AT&T ще не скінчилася 🙂

Переїзд
Якщо стара та нова квартира знаходиться не далеко (в сусідніх містах) то зазвичай переїзд відбувається протягом декількох днів. Спочатку власною машиною перевозяться дрібні речі (що поміщається в багажник) а потім орендується вантажівка (без водія, їздити на ній ви маєте самостійно), якою перевозяться меблі і решта великих речей.
Якщо потрібно переїжджати далеко, то орендується велика вантажівка, туди складаються всі речі і за один рейс перевозиться все. Потім машина повертається в найближчий офіс компанії.
Квартира зазвичай орендується пустою, єдині кімнати з меблями це кухня та ванна. Буває, що на кухні відсутній холодильник (є лише місце для нього), тоді потрібно купувати власний і перевозити його разом з собою. Щоб підняти/спустити холодильник по східцях разом з вантажівкою можна орендувати спеціальний візок. З ним можна тягти холодильний по східцям на других поверх навіть одній людині (але краще удвох).

Після вселення
Потрібно відключити послуги на старій квартирі (світло, телефон, інтернет) а також змінити адресу на водійських правах. В штатах немає обов’язкової прописки але адресу на правах потрібно змінити протягом 10 днів після зміни місця проживання.
Це можна зробити онлайн або скачати pdf форму, заповнити її, надрукувати та завести в місцевий офіс DMV. Там можна попросити виготовити нові права з новою адресою на них або вони можуть дати невеликий папірець, на якому потрібно написати нову адресу і носити разом з водійськими правами. На моїх правах і досі вказано, що я мешкаю в Сан Дієго.
Інколи в DMV вимагають підтвердження, що ви дійсно живете за такою адресою. Як доказ можна принести листи, що адресовані на ваше ім’я (рахунки за якісь послуги, з банку і т.п.).
Якщо ви хочете, щоб ваша (паперова) пошта, адресована на стару адресу, автоматично приходила на нову адресу, то це можна замовити онлайн на сайті пошти. Вартість послуги — $1, термін дії переадресації — один рік.