В грудні минулого року в штатах я купив Apple iMac 20″ (ще один допис з цього приводу). Потім, на початку березня, я привіз його з собою в Україну. Під час перельоту (Сан Дієґо — Нью Йорк — Київ) звісно трохи намучився (бо здавати в багаж я його не ризикнув, довелося скрізь носити його з собою) але він того вартий!

На осінь я знову збираюсь в штати тому вирішив його продати — жодного бажання везти його назад в мене немає (що і не дивно, незважаючи на його компактність він доволі важкий: майже 12кг). А там я куплю собі MacBook Pro 13″ або 15″ (все таки мені потрібна більша мобільність, ніж я думав рік тому).

Характеристика

детальніше

Бонуси

— Сумка для перенесення iLugger 20″ iMac Carrying Case, використовувалась 1 раз для перевезення його літаком (оригінальна коробка залишилась в Каліфорнії).
— Пам’ять 4GB (2×2GB) Kingston KTA-MB800/2G (також є оригінальна плашка на 1GB).

Особливості

Комп’ютер був куплений в штатах, відповідно має американську вилку, але оскільки він розрахований на 100-240 В то без проблем працює в Україні з перехідником (ще один «бонус»).
Також на клавіатурі є лише латинка. Якщо ви не володієте сліпим друком то можна наклеїти на неї спеціальні наклейки з кирилицею (продаються на Кардачах за ~ 5-10 грн). Але раджу для початку спробувати попрацювати без них — я за тиждень відвик дивитися на клавіатуру а вже за місяць почав друкував швидше, ніж до того.

Стан

Стан комп’ютера — майже ідеальний. Він добре пережив переліт (завдяки спеціальній сумці), проблем із залізом (так само, як і з програмами) за майже 8 місяців користування не було. Мишкою я користувався лише два тижні (потім купив Logitech MX Revolution).
Перед продажем я перевстановлю Mac OS X з нуля та встановлю всі наявні апдейти — аби гарантовано у Вас не було ніяких проблем після моїх експериментів (я полюбляю покопатися в новій для мене системі, хоча Mac OS X не стала від того гірше працювати). Також можу записати трохи софту (якщо потрібно, зараз в багатьох безлімітний інтернет).

Час

В штати я вилітаю 29 серпня. Якщо Ви ним зацікавились і бажаєте потестувати перед купівлею — до мене можна прийти на тест-драйв (створю Вам окремого користувача і дам трохи часу погратися) — я мешкаю в Києві.

Ціна

В штатах він мені обійшовся в $1084.43 (мак) + $57.38 (пам’ять) + $127.19 (сумка) = $1269
Якщо чесно, то я не знаю, скільки він має тут коштувати, тому встановлюю початкову ціну в $1000 (дуже бажано в доларах але можна за фактичним курсом в гривнях). Можливий торг (та аукціон, якщо одночасно прийде декілька пропозицій)

Я із задоволенням відповім на будь-які питання по iMac та Mac OS X (моя епошта/jabber є в контактах, також можна запитати через Твіттер @MrGALL).

Якщо ви давно мріяли про мак — це можливість його купити за нормальною ціною (подивіться на ціни маків в Україні).
Якщо ви знаєте когось, хто може зацікавитись моєю пропозицією — будь-ласка, скиньте їм лінк (з мене пиво)

Оновлення: комп’ютер вже проданий!

В цьому дописі я не буду писати про те, що таке ІЕ6, чому його ненавидять усі веб-розробники та які є хаки, щоб він поводився більш-менш пристойно.

Я пропоную святкувати. Святкувати 8-му річницю дійсно чудового продукту, який зветься Internet Explorer 6!
А як же може бути інакше, якщо він з’явився аж 27 серпня 2001 року (за 2 тижні до трагедії 9/11) але ним і досі користуються 20% інтернет-користувачів в світі (в Україні — 15%)? Мільйони мух не можуть помилятися!
Тому давайте відкинемо всі стереотипи і відзначимо ювілей браузера, який мав, має та ще довго матиме величезний вплив на Веб.

Які ж варіанти святкування? Ось невеликий список того, що ви можете зробити в цей дійсно святковий день. Варіанти йдуть від найпростішого до найрадикальнішого, і нехай кожен веб-майстер обирає самостійно ;)

— Невеликий банер або короткий текст про необхідність дати ювіляру відпочити і пропозицією перейти на актуальні браузери (Opera 9, Firefox 3.5, Internet Explorer 8).
— Великий банер або цілу статтю про те ж саме.
— Блок в шапці сайту, подібний до того, що вже зараз показується на YouTube, Укрбаші, Блогорідері, Блозі Masterpiecer’а та багато інших, якщо зайти на них з ІЕ6 (скріншот для тих, у кого немає можливості це побачити).
— Блок посередині екрану з можливістю його закрити.
— Блок, що буде заміняти собою увесь контент сайту без можливості побачити сайт в ІЕ6.
— Код, що буде спричиняти «вилітання» ІЕ6 (приклад коду в дії).

Запам’ятайте цей день: 27 серпня 2009 року та починайте готуватися вже зараз бо таку подію не можна пропустити (і ще невідомо, чи доживе наш ювіляр до 9-ї річниці ).

Корисні посилання:
Shockingly Big IE6 Warning — плагін для WP
Stop IE6!
Upgrade Browser
Goodbye IE6
IE Death March
IE6 Update
та багато інших — google it!

Дописи в блогах:
Прийшов час смерті Internet Explorer 6!, або не ґвалтуйте труп — Блог masterpiecer’а
Internet Explorer 6: прощання з минулим — Блогорідер
Який браузер кращий? — Sidirom’s Blog
Великий тест браузерів — G3Ds blog
Оголоси війну IE 6 — skinik блоґ
Річниця бразуера Internet Explorer 6 — Блоґ LinuxMan’а
(присилайте пінґбеки або залишайте лінк в коментарях)

Прохання проанонсувати цей заклик до святкувань у Ваших блогах, твіттерах та інших місцях, де ви зазвичай пишете про подібне

Чим доросла людина відрізняється від дитини? Лише ціною іграшок. ©

Покени — невеликі девайси, за допомогою яких можна обмінюватися контактами. Візитки, лише у Web 2.0 стилі.

Як це працює?
По-перше, вам потрібний сам покен. Далі ви реєструєтесь на спеціальному сайті DoYouPoken?, де вказуєте всю контактну інформація (телефони, епошту, різні джаббери та акаунти в соціальних мережах).
Потім, коли ви зустрічаєте ще одного щасливого власника покену — ви підносите покени один до одного і вони обмінюються контактною інформацією.
Далі ви приходите додому, підключаєте покен як флешку до комп’ютера і, зайшовши на сайт DoYouPoken?, отримуєте всі контакти людини.

Навіщо це все, адже є візитки?
Є, але візитки це 19-те століття, а ми живемо в 21-му
Також на візитці зазвичай розмішують лише телефон, епошту та сайт. А через покен можна обмінятися акаунтами в соціальних мережах — Facebook, Twitter, MySpace і т.п., що більш корисно в наш час.

Що б я вдосконалив?
Існує така штука як QR коди, в яких в графічному вигляді закодований текст (це може бути лінк, контактна інформація чи ще щось). Їх підтримують телефони та інші подібні девайси і було б добре, якби покени уміли їх зчитувати
Для мене це було б надзвичайно корисно — мій ґуґлофон уміє їх генерувати для будь-якого контакту в телефонній книзі.

Покени ще мало поширені в Україні, але думаю за півроку буде важко знайти ґіка без такого девайсу
Купити їх можна в інтернет-магазині poken.com.ua. Його автор (чи автори) запустив піар-кампанію в Твіттері — вони дарують по одному покену в день одному з тих, хто зафоловить їх акаунт @poken_ua.

Доречі, не забуваємо про мій Твітер — @MrGALL (я там досить активно пишу) а також про UA Community (каталог україномовного Твітеру), який повільно, але постійно наповнюється новими користувачами.

Нарешті сталося те, що я очікував ще пару років тому — Укртелеком офіційно оголосив про «Зміна порядку набору міжміських та міжнародних номерів» 14 жовтня 2009 року. Що це означає на практиці?

Трохи історії.
СРСР мав міжнародний телефонний код +7 але всередині країни він був майже невідомим — всі користувалися «8» для виходу на міжміський з’язок (та й хто б дозволив іноземцю дзвонити простому радянському громадянину? ).
Щоб подзвонити в Москву потрібно було набрати: 8 095 123-12-12
А в Київ: 8 044 123-12-12

В 1991 році Україна стала незалежною, але ще 4 роки використовувала старий код +7. Лише 16 квітня 1995 року Україна перейшла на свій власний міжнародний телефонний код +380 і саме тоді з телефонних кодів міст зник початковий «0» (наприклад код Києва став 44 замість 044). Хто мені не вірить — читайте офіційний документ Міжнародного телекомунікаційного союзу!
Помилка Міністерства транспорту та зв’язку в тому, що вони ще тоді не поміняли порядок набору міжміських номерів і стара схема продовжувала діяти ще 14 років.

Потім в людей почали масово з’являтися мобілки, які мали окремі телефонні коди, і люди перенесли на них свої звички набору номерів.
Нажаль я не маю відповідної статистики, але думаю принаймні половина людей записує в мобілки номери в форматі 8 0хх 123-12-12.

В 2008 році в Україні почав виконуватися План переходу на перспективну систему нумерації телефонної мережі загального користування України, згідно якому змінися телефони екстрених служб з 0х на 10х та 11х.

В 2009 році дійшла черга до порядку набору міжміських номерів, і з 14 жовтня 2009 року зі стаціонарних телефонів можна буде дзвонити лише так (для прикладу в Київ):
0 44 123-12-12

З мобільних буде 2 два варіанти набору номеру:
— використовуючи внутрішній формат: 0 44 123-12-12
— використовуючи міжнародний формат: +380 44 123-12-12

А що робити з тими телефонами, що записані в мобілці в старому форматі?
Моя порада — вже зараз переводити їх в міжнародний формат (+380 хх ххх-хх-хх) тоді у вас не буде проблем ні зараз, ні після 14 жовтня 2009 а також закордоном.
Також розкажіть про ці зміни людям, які далекі від інформаційних технологій та інтернету (батьки, бабусі та дідусі) а ще краще — допоможіть їм з їхніми телефонними книгами

Я вже півроку користуюсь T-Mobile G1.

В кінці квітня вийшов довгоочікуваний Cupcake (кодова назва Android 1.5) в якому з’явилося декілька дуже корисних нововведень:
— підтримка введення різними мовами (раніше — лише англійською) та наекранна клавіатура;
— автоматична зміна вертикального та горизонтального режимів екрану в залежності від положення телефону;
— запис відео;
— поява віджетів на домашньому екрані;
— та багато іншого.

Особисто я найбільше очікував можливість вводити тексти не лише латинкою.

Але з оновленнями все було не дуже просто. На базі апаратної платформи HTC Dream було випущено декілька апаратів — T-Mobile G1 US, T-Mobile G1 UK та Android Dev Phone 1. Перші два продавалися відповідно в Штатах та Британії, а останній був спеціально заточений для розробки.
Оновлення для Android Dev Phone 1 вийшло в кінці квітня, для T-Mobile G1 UK — на початку травня а для T-Mobile G1 US воно має вийти з наступного тижня (і то не усім одразу а поступово до кінця травня).

Оскільки вже не було сил чекати, поки прийде оновлення для мого T-Mobile G1 US, я вирішив хакнути його і перепрошити в Android Dev Phone 1. Офіційно це неможливо але у одній зі старих прошивок G1 був дуже цікавий баг — все, що вводилося з клавіатури, виконувалося в консолі з правами root (unix’оїди мене зрозуміють, пояснення для решти — з правами адміністратора).
Отже мій шлях до Android 1.5 був приблизно такий (детальну інструкцію можна легко знайти в ґуґлі):
— даунгрейд до прошивки з багом (RC29).
— запуст telnetd від root’а, перемонтування файлової системи в режимі читання/запису, встановлення хакнутої системи оновлення та зміна криптографічних ключів на девелоперські (таким чином з’явилася можливість ставити будь-які прошивки).
— оновлення до поточної прошивки (RC33) але з рутовим доступом (більш відомої як Jesus Freak).
— встановлення прошивки радіомодуля версії 1.5.
— встановлення прошивки 1.5 від Android Dev Phone 1.

На цьому оновлення мало закінчитися але полазивши трохи по Android-форумах я зрозумів, що краще встановити прошивку 1.5 від Jesus Freak, в ній є деякі дуже зручні можливості (наприклад multi touch як в iPhone, правда він працює лиши в браузері).

Після цієї епопеї я нарешті став щасливим власником Android Dev Phone 1 з прошивкою 1.5.
Звісно телефон був чистий — в процесі оновлення його потрібно було скинути. Але авторизувавшись в ґуґля я отримав все назад — пошту, контакти телефону, контакти Google Talk, календар і т.п.
Єдине, що не синхронізується, це смс але за допомогою спеціальної програми вони в мене бекапились в ґмейл.

Відмін Android Dev Phone 1 від T-Mobile G1 не дуже багато, але вони є — відсутня програма IM (з підтримкою AIM, Google Talk, Live Messenger та Yahoo! Messenger) замість неї просто Google Talk (а мені більше і не треба), відсутні налаштування інету для будь-яких операторів (в G1 все рівно не було Utel тому яка різниця) та відсутній Amazon Mp3 клієнт (я там нічого не купляв і поки не збираюсь купляти).

Першою программою, яка мені дуже потрібна, була кирилична клавіатура. В Android Marker я знайшов аж дві Russian Keyboard, але потестувавши їх я зупинився на ось цій. Доречі це не тільки наекранна клавіатура, кирилицю також можна набирати з апаратної клавіатури (транслітерація на льоту але доволі зручна).

Зв’язавшись з її розробником та запитавши про можливість додати підтримку української мови я дуже швидко отримав відповідь, що в принципі це не дуже складно. Я написав йому лист, де пояснив, які літери нам потрібні і вже через пару годин я мав змогу нормально писати українською (з «ґ» та з «правильним» апострофом ’).
Окремим рядком велика подяка vovkab, сподіваюсь на подальшу співпрацю

В цілому оновленим телефоном я задоволений десь на 95%, мені не вистачає лише кількох речей:
— повноцінного (і офіційного) multi touch (хоча здається це залежить не від Ґуґла а від Епл — у них є на нього патенти);
— google reader з офлайновим режимом (зараз ним користуватися можна лише через браузер, що не зовсім зручно);
— потужного тектового редактора (є vi але це трохи не те).

Як я вже раніше писав, щоб отримати права в США потрібно скласти 2 екзамена — теорію і практику.
Теорію я склав ще в жовтні минулого року. Після цього я отримав тимчасові права, з якими я міг їздити протягом року (але лише коли поруч сидить людина, що має права). Наступною моєю метою було скласти практику і отримати повноцінні права.

Перший раз я сів за кермо 28 грудня минулого року. Відчуття були різні — наче нічого складного (особливо з автоматичною коробкою) але й дуже незвично. Перші 2 чи 3 вихідних (а в будні дні я їздити не міг бо робота) я їздив з мамою лише по парковках та дрібних дорогах.
Потім я почав брати уроки в інструктора — 1-2 години на вихідних. Спочатку ми теж їздили по парковках, потім почали виїжджати на дрібні та середні дороги.
Далі — вулиці навколо DMV (аналог нашого ДАЇ, але вони займається лише реєстрацією автомобілів та видачею прав) на яких і відбувається екзамен.

Записатися на екзамен можна онлайн на dmv.ca.gov. Оскільки DMV працює лише в будні дні то я записався на 8:15 п’ятниці (бо на 9-ту мені вже треба було на роботу).

О 8й ми приїхали і я побачив чергу з півсотні людей. Одразу подумав, що моя черга дійде не скоро, але виявилось, що для тих, у кого водіння, є окрема черга, в якій я був перший.
Я зайшов в DMV, підійшов до потрібного вікна, віддав свої права, документи на машину та страховку (без неї складати екзамен не можна). Мені роздрукували потрібні папери і я поїхав займати чергу (в якій я знову був перший).

Підійшов екзаменатор, попросив завести машину, натиснути на гальма, ввімкнути ближні та дальні фари, повороти та натиснути на гудок.
Потім він сів у машину і ми поїхали. З інструктором цей маршрут ми проїжджали разів 10 але цей раз був одним із найгіршим (бо хвилювання).
Екзаменатор нічого не питав, лише казав, куди їхати, де поміняти смугу, де припаркуватися та поїхати назад.

Десь вже на середині маршруту я зрозумів, що провалив екзамен — я зробив декілька серйозних (на мій погляд) помилок, наприклад спробував рушити від обочини з нейтралки…
Потім ми доїхали назад в DMV і екзаменатор повідомив, що в мене 0 з 3 серйозних та 14 з 15 легких помилок і що екзамен я склав. Також він сказав, що мені потрібно ще тренуватися.

З машини я виліз наче п’яний — такого результату я не очікував.
Я пішов до того самого вікна, віддав папери і мені роздрукували повноцінні права а пластик пообіцяли прислати за пару тижнів.

Ось так, виявилось, що в штатах отримати права дуже просто, тому тут всі за кермом з 16 до 96. І, на диво, ситуація на дорозі дуже спокійна, ніхто не намагається лихачити, підрізати чи ще якось порушувати правила. Бо якщо піймють то це дуже боляче ударить по кишені — як у вигляді немалого штрафу так і у вигляді серйозного зростання вартості страхування в майбутному.
Я не можу сказати, що тут всі їздять ідеально як роботи, час від часу трапляють неадекватні водії, але якщо триматися від них на відстані, то вони не зашкодять.

Поїздити з новими правами я вже не встигну — в неділю я вилітаю в Україну. Нажаль каліфорнійські права в Україні не діють а складати екзамен в України я не хочу.
Тому наступного разу я зможу покатися лише якщо повернуся сюди. Але чи повернуся я ще не знаю…

Процес міґрація на Jabber набирає все більші оберти.

Щоб якось допомогти процесу я підключив домен tereveni.org до Служб Ґуґла (це пошта, jabber, документи, календар та багато іншого) та роздав 50 акаунтів форумчанам (це ліміт для безкоштовної версії).

Способів використання Служб Ґуґла багато, наприклад за їх допомогої можна створити власну поштову скриньку та jabber вигляду ім’я@прізвище.com (звісно, якщо у вас є домен прізвище.com).

В цьому дописі я розкажу, як приєднати власний домен до Служб Ґуґла. Процес налаштування не дуже складний, єдина умова — необхідний доступ до керування доменом (в процесі необхідно буде створити записи CNAME, MX та SRV).
Для прикладу я скрізь буду наводити домен tereveni.org, але ви маєте використовувати власний.

1. Відкриваємо сторінку з реєстрацією, обираємо Адміністратор: я маю право власності та контролю цього домену та вводимо домен.

2. Заповнюємо форму (розділ Інформація про організацію не обов’язковий).

3. Обираємо логін адміністратора, вводимо пароль та погоджуємось з умовами користування.

4. Переходимо за посиланням Підтвердіть право власності на домен, обираємо метод перевірки CNAME (заодно потренуєтесь налаштовувати DNS — це знадобиться пізніше).

5. Необхідно створити новий запис CNAME:

google_ваш_код.домен.com. IN CNAME google.com.

Якщо не знаєте, як це зробити — зверніться до служби підтримки вашого реєстратора.
Потім необхідно натиснути Перевірити

6. Чекаємо закінчення перевірки права власності на домен, в мене це зайняло 5хв (але Ґуґл попереджає, що це може тривати до 2х діб).

7. Переходимо за посиланням Активувати електронну пошту. На цьому кроці необхідно створити 7 нових записів MX:

домен.com. IN MX 10 ASPMX.L.GOOGLE.COM.
домен.com. IN MX 20 ALT1.ASPMX.L.GOOGLE.COM.
домен.com. IN MX 20 ALT2.ASPMX.L.GOOGLE.COM.
домен.com. IN MX 30 ASPMX2.GOOGLEMAIL.COM.
домен.com. IN MX 30 ASPMX3.GOOGLEMAIL.COM.
домен.com. IN MX 30 ASPMX4.GOOGLEMAIL.COM.
домен.com. IN MX 30 ASPMX5.GOOGLEMAIL.COM.


Якщо у вас вже є записи MX то їх необхідно видалити (інакше пошта буде приходити не туди, куди слід).
Потім необхідно натиснути Ці кроки виконано

8. Для можливості спілкування з користувачами інших jabber-серверів необхідно створити 15 нових записів SRV:

_xmpp-server._tcp.домен.com. IN SRV 5 0 5269 xmpp-server.l.google.com.
_xmpp-server._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server1.l.google.com.
_xmpp-server._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server2.l.google.com.
_xmpp-server._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server3.l.google.com.
_xmpp-server._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server4.l.google.com.
_xmpp-client._tcp.домен.com. IN SRV 5 0 5222 talk.l.google.com.
_xmpp-client._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5222 talk1.l.google.com.
_xmpp-client._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5222 talk2.l.google.com.
_xmpp-client._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5222 talk3.l.google.com.
_xmpp-client._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5222 talk4.l.google.com.
_jabber._tcp.домен.com. IN SRV 5 0 5269 xmpp-server.l.google.com.
_jabber._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server1.l.google.com.
_jabber._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server2.l.google.com.
_jabber._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server3.l.google.com.
_jabber._tcp.домен.com. IN SRV 20 0 5269 xmpp-server4.l.google.com.

Це найскладніший крок, але без нього ви зможете спілкуватися за допомогою jabber’у лише всередині домену.

9. Для зміни адреси для входу в пошту (зі стандартної http://mail.google.com/a/домен.com) переходимо Налаштування служби -> Електронна пошта -> Змінити URL-адресу.
Обираємо варіант http://mail.домен.com, тиснемо Продовжити.
Необхідно створити новий запис CNAME:

mail.домен.com. IN CNAME ghs.google.com.

10. Чекаємо добу для гарантованого оновлення DNS-серверів. Після цього можна створити потрібну кількість акаунтів і починати їх використовувати.

Вдалої jabber’изації!

Якщо у вас виникнуть проблеми з налаштуванням — звертайтесь: mrgall{пес}mrgall.com (пошта та jabber).

Лёд тронулся, господа присяжные заседатели
© Ильф и Петров, Двенадцать стульев

Увага! Екстрене повідомлення для москалів!
Україна відмовилася надавати послугу транзиту російського трафіку, тому аська в найближчі дні у вас не працюватиме!
© УкрБаш

ICQ почала активно блокувати альтернативні клієнти.
Я чекав цього цілий рік і нарешті дочекався

Вазагалі цікаво спостерігати, як у людей міняється відношення до Jabber’у — від «та ніколи в житті, аська кермує» до «та ну її в баню, цю аську, може дійсно спробувати».

Моя порада — спробуйте
І починайте агітувати ваших друзів та знайомих (зараз навіть не треба ніяких аргументів, чому Jabber кращий за ICQ).

Ще раз нагадую свій JID — mrgall{пес}mrgall.com

P.S. В Twitter’і зараз спостерігається нечувана активність, приєднуйтесь: mrgall, ukrbash.

Я користуюсь Apple iMac вже 2 тижні.
За цей час я ближче познайомився з маками та Mac OS X і хочу поділитися певними думками з цього приводу.

Розкладки
Попереднього разу я писав про певні проблеми незручності з розкладками.
Стандартна українська розкладка в Mac OS X доволі непогана (є всі потрібні мені символи, наприклад правильні тире, апостроф, лапки, три крапки а також російські та білоруські літери) але я вже рік користуюсь розкладкою Ukrainian Unicode, де все трохи інакше (ІМХО більш зручніше).
Також літери «и» та «і» в стандартній розкладці переставлені місцями (як в DOS’і).
Ще однією перепоною використанню стандартної розкладки стало те, що на роботі в мене Windows (з Ukrainian Unicode) а отже доведеться постійно перемикатися туди-сюди…
Для створення власних розкладок в OS X є програма Ukelele але створені за допомогою неї розкладки в мене чомусь не працювали…
Я вже думав зробити українську розкладку для Windows аналогічну до OS X але потім знайшов в чому була проблема — для того, щоб новостворена розкладка почала працювати, необхідно перезапустити всі програми (а ще краще зробити Log Out / Log In).
Ще одним багом було те, що не працювали гарячі клавіші (наприклад копіювати, вставити) але я вирішив і цю проблему.
Мою версію Ukrainian Unicode для OS X можна скачати на офіційному сайті або тут.

Файловий менеджер
За цей час я перепробував багато програм для OS X і знайшов аналоги до майже усіх програм, що я використовував під Windows.

Єдина серйозна проблема — файловий менеждер (я прихильник ТС тому як я не намагався призвичаїтися для Finder’а але так і не зміг…)

Спочатку я знайшов програму Disk Order (від російських розробників) але вона виявилась дуже не стабільною: я не знаю, як її можна було написати, але в мене вона постійно вилітала — майже всі повідомлення про припинення виконання програм в Mac OS X я бачив саме через неї. Апофігеєм Апофеозом став момент, коли після чергового падіння вона більше не запусклася (до наступного перезавантаження).
І це ж не версія 0.0.1 pre-alpha а 3.0!

Потім, за порадою з коментарів до минулого допису, я поставив собі Path Finder.
В цілому вона мені сподобалась, хоча в ній мені бракує декількох корисних можливостей (наприклад масове переіменовування файлів, в Disk Order воно є).

Ще залишилося одне невирішене питання з WebMoney але в принципі в мене залишився ноутбук з віндою, а WebMoney я користуюсь досить рідко (приблизно раз в місяць).

Ігри
Судячи з графіку, що базується на авторитетному дослідженні, ситуація з іграми в OS X краща, ніж в Linux але до Windows їм далеко.
Я з графіком згоден, хоча не все так погано, як може здатися (принаймні для мене)

В комп’ютерні ігри я граю доволі рідко, але якщо і граю, то в класику (Half-Life, StarCraft і т.п.)
Існує офіційна версія StarCraft під OS X (єдине але — вона запускається в режимі 3:4 на широкоформатному моніторі тобто є чорні смуги з боків) яка без проблем підхопила мій профіль з Windows і я продовжив грати далі.

В Half-Life теж можна гратися, але за допомогою CrossOver (взагалі це платна програма але 28-го жовтня вона роздавалася безкоштовно на офіційному сайті, чим я і скористався).
Сьогодні я ще купив Half-Life: Blue Shift та Half-Life: Opposing Force за $2 (у них там якась новорічна акція) і трохи погрався в Blue Shift — проблем не помітив.

Щодо інших ігор — треба пробувати, скоріше за все більша частина з них запрацює в CrossOver’і (особливо які були випущені як мінімум 2-3 роки тому).

Розробка
Я — веб-розробник, тому для роботи мені в першу чергу потрібний браузер, веб-сервер, база даних та текстовий редактор.
Під OS X є всі нормальні браузери (Opera, Firefox та Safari/WebKit).
ІЕ звісно немає, але останнім часом ним користуються все менше і менше (наприклад на УкрБаші — 20%-23%) тому я не бачу сенсу активно тестувати в ньому власні сайти (досить пару разів глянути, чи не поїхала верстка, а це можна зробити і з ноутбука чи на роботі).
Apache (з модулями, наприклад php, mod_rewrite і т.п.) є в комплекті з OS X (необхідно лише ввімкнути в налаштуваннях та трохи підправити конфіги) а MySQL я скачав та встановив самостійно.
Текстовий редактор мені потрібний не простий, а з наворотами — з підсвіткою синтаксису, підтримкою ftp і т.п.
Поки використовую Smultron але шукаю щось більш потужне (Dreamweaver не пропонувати, на роботі я ним користують майже як «Блокнотом» ).
SSH клієнт є в комплекті з OS X.

Відпочинок
Фільми я дивлюся або в QuickTime (встановивши Perian) або VLC.
Останній потрібний для перегляду фільмів із зовнішніми субтитрами — фільми я дивлюся в оригіналі (англійською мовою) але інколи (для нормального розуміння) мені потрібні англійські субтитри.

Для музики я використовую iTunes а от для завантаження подкастів я використовую власну систему, яка має клієнт-серверну архітектуру (от такий я збоченець ).
Серверна частина написана на php і знаходиться на моєму віртуальному сервері а клієнтська частина це простий shell-скрипт, що викликає wget.
Переписати bat-файл, що я використовував під Windows, в bash-скрипт для OS X зайняло в мене 5хв.
Готовий пакет з wget можна скачати наприклад тут.

В цілому я не жалкую, що перейшов на Mac OS X

P.S. Зараз я починаю задумуватися, як привезти мій iMac 20″ в Україну, чи в когось є досвід перевезення подібної техніки літаком?
В основному цікавить, чи зможу я його взяти на борт, а не здавати в багаж.
Його розміри 46.9 x 48.5 x 18.9 см, вага 9.1 кг, упакований він буде в iLugger.

Я купив собі новий комп’ютер — Apple iMac 20″

Щоб трохи зекономити я обрав Refurbished iMac 20-inch 2.4GHz Intel Core 2 Duo за $999 (+ $8 California Recycle Fee + $77.43 Sales Tax = $1,084.43), доставка безкоштовна.
У вівторок його відправили мені FedEx’ом але в четвер я його прогавив — прийшов додому через 8хв після того, як приїжджала машина FedEx…
В п’ятницю його нарешті привезли і я почав з ним розбиратися (процес розпакування можна подивитися на YouTube пошукавши за словами «refurbished imac unboxing»).

Спочатку я створив за допомогою нього домашню безпровідну мережу — ADSL модем 1 а комп’ютерів вдома 2 (iMac та ноут під Вістою). Виявилося, що це доволі просто, треба лише обрати звідки і куди роздавати інет та задати пароль (не те, що я дуже боюся хакерів, але все таки краще Вісту у відкриту мережу не виставляти ).

Потім я поставив трохи софту першої необхідності (Opera, Adium, Skype, OpenOffice, Twitterrific і т.п.). В принципі мені його треба не так багато, єдине, чого поки не вистачає — Total Commander…

Далі почав вивчати системні налаштування — у порівнянні з віндою їх не дуже багато, але то лише на перший погляд)))

Стандартна українська розкладка мені не сподобалась — я дуже звик до Ukrainian Unicode та вже не можу набирати текст без правильних тире, апострофа та лапок (ну і ще в маківській розкладці «и» та «і» буде розташовані навпаки, хто застав часи DOS’у мене зрозуміють )
Я скачав програму Ukelele та портував Ukrainian Unicode на мак (правильна розкладка для правильної ОС — Ukrainian Unicode.keylayout).
Єдина проблема — з моєю розкладкою чомусь не працюють комбінації вигляду ⌘X, ⌘C, ⌘V (вирізати, копіювати та вставити), доводиться перемикатися на англійську (якщо хто знає, в чому причина — підкажіть ).
Проблема вирішена, тепер з українською розкладкою працюють всі комбінації))))

Стандартні програми Mac OS X доволі непогані, хоча я буду користуватися лише декількома з них.
Ще на вінді я впорядкував свою музику для iTunes (прописав правильні теґи та додав обкладинки) тому її переніс був доволі легкий.
Для каталогізації та перегляду фоток я поки вирішив використовувати iPhoto (звісно йому бракує деяких можливостей Google Picasa але то дрібниці), можливо з часом перейду на щось більш потужніже, наприклад Photoshop Lightroom.
Safari я не використовую (Opera — forever) але за допомогою Fluid я з Gmail та Google Reader створив окремі програми (на вінді я для цього використовував Google Chrome але він зовнішні посилання відкривав у своєму вікні а тут вони відкриваються там, де й потрібно — в Опері))).
Finder напевне непогана програма, але в мене було тяжке дитинство (Пошук І, DOS, Volkov Commander) тому без Total Commander я почуваюсь доволі безпомічно… Буду намагатися звикати або шукати альтернативу.
iDVD, iMovie та Garage Band мене якось не дуже зацікавили (я не пишу dvd, не створюю відео та музику) а от iWeb мені зовсім не підходить — створювати сторінки а ля Ворд то не шлях самурая))))
Mail мені теж не потрібна — мене цілком задовольняє веб-морда Gmail.

Взагалі з 20″ екранами (та й ще при 1680 x 1050) я ще не дуже звик працювати, тому розділив монітор на 3 зони (за прикладом сайтів): лівий «сайдбар» (Adium та Twitterrific), правий «сайдбар» (Skype) та центральна частина (тут в мене браузер, пошта і т.п.)
На окремих спейсах iTunes, iPhoto та все інше.

Доречі про Skype.
Виявилося, що в iMac немає входу для мікрофону, а підключати мікрофон в лінійний вхід немає сенсу — нічого не чути. Довелося йти в BestBuy та купляти usb-гарнітуру Logitech ClearChat Pro (там ще була подібна гарнітура від M$ але то не дуже кошерно використовувати її з маком)))))
Вбудована веб-камера дає непогану картинку (в порівнянні з моєю старою Genius WebCam Web).

Клавіатура доволі зручна — я вже звик до клавіатури мого ноубука тому процес адаптації пройшов швидко (правда повноцінно я зміг набирати тексти лише після створення власної розкладки — постійно плутав і та и).
А от мишка мені не дуже. Хоча я і активував на ній 3 кнопки (праву, ліву та коліщатко) але інколи не спрацьовує правий клік (напевне просто я не навчився клікати), та й в Опері жести вперед-назад трохи не такі.
Буду або звикати до цієї або куплю Logitech MX Revolution (на Amazon коштує всього $34.99 правда refurbished).

Ще з iMac йде в комплекті пульт. Ним дуже зручно керувати гучністю та iTunes навіть сидячи за комп’ютером, а фільми з дивану дивитися так взагалі чудово.

В цілому мак мені сподобався, на PC я його не проміняю, правда на роботі доведеться віндою користуватися…